Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у лютому 2026 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
#
Територія легального бешкетництва
Забудьте про нудні віршики, де треба бути «чемним хлопчиком» і вчасно лягати спати. Андрусяк і Птаха створили справжню літературну диверсію. Це легалізоване бешкетництво, яке тренує дитячий мозок краще за будь-які шкільні підручники.
#
Пасивна агресія та дзеркальні кордони
Забудьте про те, що це казка про невдалу дружбу тварин. Це геніальний, століттями відшліфований посібник із розпізнавання токсичних стосунків і захисту власних кордонів. Це історія про те, як відсутність емпатії руйнує будь-який суспільний договір.
Мертвецький Великдень
Ще одне оповідання великого Квітки бурлескно-реалістичного спрямування. Головний герой - Нечипір, пʼяниця, що виніс із хати все, що міг. Його дружина Пріська замучилася з ним, адже їй доводиться шукати грошей, аби забирати назад закладені ним речі, якось вона навіть вдарила чоловіка, бо сил уже не було. І от напередодні Великодня Нечипір так напився та наївся (частина вареника залишилася між зубами), що заснув. І наснилося йому, що він у церкві серед мерців, які справляють Мертвецький Великдень та хочуть зʼїсти його вареника. Врятувало пияку лише настання ранку та його крик кукуріку.
#
#
Мертвого не боявся, а бур'яну злякався
«Перекотиполе» - це жорсткий кримінально-психологічний трилер. Головний герой Денис Ласкотун - це не просто сільський крадій, це класичний маніпулятор-соціопат. Квітка геніально описує його схему: Денис обкрадає односельців, а потім сам же «знаходить» украдене на горищах, розігруючи з себе рятівника і героя. Село його обожнює, вважає мало не майбутнім головою. На його тлі чесний, бідний і роботящий Трохим виглядає типовим лузером. Це блискуча соціальна замальовка: суспільство завжди схильне любити харизматичних негідників і не помічати тихих працелюбів.
Нехай це перекотиполе буде свідком , що ти мене безневинного погубляєш(
Як і більшість творів Григорій Квітка-Основ’яненко «Перекотиполе» несе в собі дуже глибокий зміст та повчання, повість невелика за обсягом але дуже змістовна за сюжетом. Це історія про порядність і підступність, про Божу кару і про те, як сліпа довіра може обернутися справжньою трагедією…
Безконечна казочка
Це особливий збірник, адже містить казочки як класиків (до них можна віднести «Гусенятко» Миколи Вінграновського та «Безконечну казочку» Олени Пчілки), так і сучасних авторів (Марина та Сергій Дяченки). Говорити про ілюстрації - то не сказати нічого: вони просто неймовірні. Іноді заради них і варто купити подібну книгу. Якщо про «Гусенятко» я вже писала, то ось мої думки про казочку Алли Коцур-Кох «Як кошеня з хвостиком посварилося». Ідея доволі цікава, хоча присутня була в Івана Франка свого часу. Звірі вирішили гратися в хованки на галявині.
#
Хроніка нашого нового «втраченого покоління»
Знаєте, Ремарк свого часу написав про покоління, яке знищила війна, навіть якщо вони врятувалися від снарядів. Ольга Бражко робить те саме, але тут і зараз із нашою молоддю, з нашими реаліями. «Загадка» - це літературний скальпель, яким авторка без анестезії розтинає психіку покоління, що подорослішало під звуки сирен.
#
Корупція, безправ'я та соціальне лицемірство в розрізі української байки
Знаєте, найбільша помилка - вважати байки дитячим читанням про звіряток. Коли в імперії за чесний політичний маніфест можна було поїхати до Сибіру або отримати кулю, українські інтелектуали винайшли ідеальну зброю - езопівську мову. Ця збірка - це не зоопарк. Це історія нашого суспільства, правового нігілізму та боротьби за людську гідність, зашифрована в алегоріях.