Це вже в мене друга книга цього автора. Я тільки вчора дочитала не дуже вдалу, як на мене, книгу подібного жанру. І мені відразу ж захотілося чогось цікавішого, то я відразу взялася за читання книги цього автора. Тут для любителів трилерів саме те, що треба. Просто неможливо відірватися аж до останньої сторінки. Дуже-дуже цікаво, закручено і напружено. Тож якраз для любителів полоскотати собі нерви. Початок мені був трошки нуднуватий, але далі мене вже так затягла ця історія, що поскоріше хотілося дізнатися всю правду в цій заплутаній історії. Джон Маррс просто майстер жанру.

Це моє перше знайомство з автором. І після цієї книги я точно скажу, що буду і надалі знайомитися з його творчістю. Цікавий роман. Дуже легко і гарно написано. Стиль письма мені імпонує.Читається швидко і легко. Дуже проста, здавалося б, тема. Але з глибокими філософськими роздумами автора в особі головного героя історії. Головний герой - молодий письменник, який переживає деякі не надто прості моменти в своєму житті. І в цей час доля зводить його з такими людьми, з якими він і подумати б не міг бачити їх у колі свого спілкування. І починається... Правда кінець я щось не дуже зрозуміла.

Я не знаю, як я взяла і прочитала цю книгу. Могла ж не прочитати, бо хвальона Джейн Ейр мені не подобається взагалі. І вирішила вже була, що Шарлотта Бронте просто не моя письменниця. Але почавши читати Городок, зрозуміла, що це моя любов з перших сторінок. Я настільки перейнялась історією Люсі Сноу. Місцями до речі нагадувало Джейн Ейр (знайдення родичів, фінансове благополуччя), але як на мене, набагато довершеніше і немає довгих заумних монологів. Читала російською, якщо українською переклад роману вдалий ( цього не знаю), то це дуже гарна романтична книга.