Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у вересні 2025 року Детальніше
You are here
Рецензії та відгуки на книгу
#
Гранітна плита на кладовищі
Рутинні візити на кладовище рідко закінчуються чимось хорошим, особливо якщо ти живеш у детективному романі. Аліна щотижня приходить на могилу матері просто для того, аби втекти від порожнечі власної квартири, де стіни буквально тиснуть на голову. Аж поки її погляд не чіпляється за сусідній пам'ятник із фотографією усміхненого хлопця, який помер надто рано. Звичайна людська цікавість миттєво мутує у нездорову фіксацію. Те, що поліція колись зручно запакувала в папку «нещасний випадок», раптом починає обростати максимально підозрілими деталями.
#
«Ризик»
Якщо «Квант милосердя» був тихою розмовою у вітальні, то «Ризик» - це класичний, похмурий шпигунський нуар. Тут є все, за що ми любимо жанр: темні провулки, подвійна гра і відчуття, що ніж у спину тобі встромить той, кому ти щойно потиснув руку.
#
«Квант милосердя»
«Квант милосердя» - це річ, яка пробирає до кісток саме своєю жорстокою життєвістю. І перше, що треба зробити - забути фільм із Деніелом Крейгом. Взагалі. У книжці немає жодних перестрілок в Італії, ніяких вибухів чи глобальних змов. Флемінг тут видає чисту, концентровану психологічну драму, яка за напругою перепльовує будь-який бойовик.
#
Подвійна гра
Якщо після першої частини про Клима Жеграя ви зловили кайф від брутального двіжу 1918 року, то «Трибунал апостолів» - це ідеальне продовження банкету. Добрянський бере ту саму історичну базу часів гетьмана Скоропадського, але цього разу переводить стрілки жанру: з лісових перестрілок ми залітаємо в класичний шпигунський трилер із секретними кублами, пограбуваннями в стилі «Оушена» та кривавими сектами.
Едит Лебедина Шия
Оповідання «Едит Лебедина Шия» трохи нагадує історію британської королеви, що плаче над трупом свого чоловіка. В цій історії щось подібне має місце. Отже, Люпен знову дивує нас, але ще більше дивує Ганімар. Інспектор завжди на два кроки позаду Люпена, а ось цього разу йде з ним нога в ногу. Сама здивувалася, яким розумним він став. Але спершу сюжет. На поїзді приїжджає бразильський полковник зі своєю британською дружиною Едит. Він везе шикарну колекцію з дванадцяти гобеленів, однак один з них, де якраз зображено Едит Лебедину Шию, вкрадено.
#
Тільки кров, золото і кримінал
Василь Добрянський несе просто вогняну базу. Його «Помилка капітана Жеграя» (перша книга з циклу) - це тупо українські «Гострі картузи» на максималках. Забудь про нудні підручники історії - тут у нас брутальний ретро-детектив, де 1918 рік показаний як Дикий Захід, тільки з гетьманами, німцями і вкраденим золотом.
#
«Тільки для службового користування»
«Тільки для службового користування» - друга новела, яка і дала збірці назву, Для мене вона виглядає найбільш цікавою. До речі, творці фільму 1981 року з Роджером Муром взяли з цієї новели саму зав'язку і лінію головної героїні, тільки замінили їй ім'я на Меліну і дали в руки арбалет. Але в книзі все значно приземленіше і похмуріше.
Іноді найстрашніше - це не те, що з нами сталося, а те, ким ми стали після цього.
Є детективи, які працюють як чітко зібраний механізм : загадка-слідчий-розвʼязка-задоволення від «я здогадалась/майже здогадалась». І «Лілі» обіцяє саме таку на перший погляд.
#
«Від виду до вбивства»
Восьма книга - «Тільки для службового користування» - це взагалі не роман! Це збірка з п'яти шпигунських новел. Річ у тім, що Флемінг спочатку планував запустити телесеріал про Джеймса Бонда. Серіал так і не зняли, але в автора залишилися готові сценарні напрацювання. Він просто взяв ці динамічні, короткі сюжети і перетворив їх на книжку.
Істина - це дочка часу, а не авторитету.
«Дочка часу» це детектив де не дія, а мислення. І якщо чекати класичного розслідування з погонями й напругою то тут такого не буде.
Сюжет спокійний, інспектор Алан Грант прикутий до лікарняного ліжка і від бездіяльності починає власне розслідування. Справа не проста історична з 15 століття де в центрі подій Річард 3, якого традиційно вважають узурпатором і вбивцею принців.
І тут починається найцікавіше.