Милий ромком і такий очевидний, хоча на те він і ромком. Мені було смішно від того що головні герої на початку думали про один одного: одружена, одружений. Я думала, що вони трохи зійшли з розуму, а потім поступово все стало відомо. Звісно це було мило, весело, гаряче - в стилі Алі Гейзелвуд. Не погані до речі сцени 18+.
Мені сподобалось дуже сильно, не дивлячись на те шо були трохи на зрозумілі терміни і багато згадок про життя Марії Кюрі й те шо трохи дратувала поведінка гг. Але все ж таки мені надто було цікаво це все.

Було дуже цікаво дізнатись про деякі научні терміни, про які я вперше чула і деякі дивували. Це було справді досить цікаво читати, хоча в деяких моментах, зовсім трошки підбішувала Олівія, але все ж таки це не відміняє того факту, що вона дуже розумна та здатна жінка. Адам взагалі чудо. Мрія, а не чоловік. Тільки жінка могла описати так чоловіка, що потім плачеш, що він книжковий персонаж, а не в реалі. Звичайно в нього свої приколи, але йомайо, він чудовий і особливо його ставлення до Олівії...
Я не вмію писати відгуки, тому вийшла якась маячня.

Ця історія, на відміну від «Гіпотези кохання», далася мені складніше. Але я читала до кінця і не шкодую. Так, як на мене, Алі Гейзелвуд просто богиня в написанні ромкомів. Гумор, розкриття персонажів і постільні сцени як завжди на висоті.