Мілан Кундера - чеський письменник, поет, прозаїк, драматург.

Біографія

Письменник Мілан Кундера народився 1 квітня 1929 року в місті Брно в Чехії.

Батько Мілана був піаністом, музикознавцем, ректором університету в Брно. Двоюрідний брат - письменник і перекладач Людвік Кундера. Під час навчання в середній школі Мілан написав перші вірші. Після Другої світової війни підробляв різноробом і джазовим музикантом. Мілан закінчив школу в 1948. Почав вчитися на філософському факультеті Карлового університету (Прага), вивчав там музикознавство, кіно, літературу й естетику, після двох семестрів перевівся на факультет кіно Празької академії. У 1950 перервав навчання через політичні причини, однак все-таки закінчив його в 1952. Працював асистентом і пізніше професором академії на факультеті кіно, викладав світову літературу. В той самий час він вступив в редакційні ради літературних журналів Literarni noviny і Listy.
У комуністичній партії Чехословаччини був з 1948 по 1950. У 1950 році був виключений за «антипартійну діяльність і індивідуалістичні тенденції». З 1956 по 1970 знову в КПЧ.

Література

У 1953 опублікував свою першу книгу. До середини 50-х займався перекладами, есе, драматургією. Став відомий після випуску збірника віршів та виходу 3-х частин циклу новел «Смішні любові», написаних і опублікованих з 1958 по 1968.

У його першому романі «Жарт» (1967) мова йде про становище чеської інтелігенції в умовах радянської дійсності. В цьому ж році Кундера взяв участь в IV з'їзді спілки письменників Чехословаччини, де вперше відкрито прозвучали заклики до демократизації суспільного і політичного життя країни і який почав процеси, що призвели до Празької весни.

Після введення радянських військ до Чехословаччини в серпні 1968 Кундера брав участь в ряді демонстрацій і зборів протесту, за що був позбавлений можливості викладати. Його книги були вилучені з усіх бібліотек Чехословаччини.

У 1970 році за звинуваченням у співучасті в революційних подіях він був повторно виключений з партії, йому було заборонено публікуватися.

У 1970 Кундера закінчив другий роман «Життя не тут», в гротескно-сюрреалістичній формі розповідає про кризу особистості й творчої деградації поета в умовах формування соціалістичної Чехословаччини. Головний герой роману - молодий поет Яром - еволюціонує від сюрреалізму в дусі Андре Бретона до соціалістичного реалізму. Роман був виданий в 1973-му в Парижі.
Третій за рахунком роман письменника - «Вальс на прощання» (1971) - витончена розповідь про перебування кількох героїв в курортному містечку. Це перший роман Кундери, присвячений, головним чином, сексуальній тематиці.

У 1975-му Кундеру запросили працювати професором в Ренський університет (регіон Бретань, Франція). Четвертий роман Кундери «Книга сміху і забуття» (1978) по суті являє собою цикл з кількох історій і есе, об'єднаних спільними персонажами , темами та образами. За цю книгу в 1979-му чехословацький уряд позбавив письменника громадянства.

З 1981 Кундера - французький громадянин. Роман «Безсмертя» (1990) - останній, написаний ним чеською мовою. З початку 1990-х Кундера пише по-французьки. Три французьких романи - «Неспішність» (1993), «Справжність» (1998), «Незнання» (2000 р). Твір «Незнання» - Це розповідь про чеських емігрантів, написаний французькою мовою. Вперше він був опублікований на іспанській мові. Стає очевидно, що Кундера отримує натхнення від робіт таких письменників епохи Ренесансу, як: Бокаччо, Рабле, Стерн, Дідро.

У жовтні 2008-го співробітник чеського Інституту з вивчення тоталітарних режимів Адам Граділек опублікував в тижневику Respekt статтю про те, що Кундера в 1950 доніс поліції про Мирослава Дворжачека, який спочатку втік до ФРН, а потім таємно повернувся до Чехословаччини в якості агента американської розвідки. Дворжачек був засуджений до 22 років ув'язнення, з яких відбув 14. Після публікації Кундера заявив: «Я просто шокований всією цією історією, про яку мені нічого не відомо і якої взагалі не було. Мені абсолютно невідомий чоловік, про якого йде мова. Це брехня". Твердження про те, що письменник нібито був донощиком, викликали гарячі суперечки в Чехії.

Бібліографія

Романи

1967 - Жарт / Žert
1972 - Вальс на прощання / Valčík na rozloučenou
1973 - Життя не тут / Život je jinde
1978 - Книга сміху і забуття / Kniha smíchu a zapomnění
1984 - Нестерпна легкість буття / Nesnesitelná lehkost bytí
1990 - Безсмертя / Nesmrtelnost
1995 - Неспішність / La Lenteur
1998 - Справжність / L'Identité
2000 - Незнання / L'Ignorance
2014 року - Урочистість незначності / La Fête de l'insignifiance

П'єси

1962 - Majitelé klíčů
1968 - Dvě uši, dvě svatby
1969 - Ptákovina
1971 - Жак і його пан / Jacques and his Master

Збірки поезій

1953 - Člověk zahrada širá
1955 - Poslední máj
1957 - Monology

Збірки оповідань

1969 - Смішні любові