11/22/63

Головний герой отримує змогу змінити історію. Але Кінг не дозволяє цій можливості стати атракціоном із парадоксами — він перетворює її на дослідження тягаря відповідальності. Минуле у романі вперте. Воно чинить опір, мов організм, що не дозволяє себе перекроїти. І саме в цьому проявляється головна філософія книги: час не прощає втручань. Любовна лінія — це не романтична прикраса сюжету, а серцевина, через яку розкривається ціна змін. У світі, де кожен крок може змінити історію, найцінніше — здатність прийняти втрату. «11/22/63» — це велика американська ностальгія, написана з гірким розумінням що минуле ніколи не буде «кращим», воно лише здається таким на відстані. Кінг створює не альтернативну історію, а альтернативне відчуття часу. Цей роман — не про політику, не про змову, навіть не про подорож у часі. Це книга про людину, яка вчиться жити з тим, що не може врятувати все.