Життя за правилами? А може краще вже жити без них?

У кожного з нас є свої особисті незагальноприйняті правила, яких ми намагаємося дотримуватися. Ми вважаємо, що так правильно. Правильно для нас. І не завжди вони викликають розуміння в інших. Бо зачасту порушують загальноприйняті правила суспільства.

Ірвінг крізь усю книгу намагався показати, що будь-яке правило можна розглядати як мінімум із двох сторін. Це як концепція свободи вибору інших. І навіть якщо вибір людини тобі не прийнятний, відкинь свої осуд та егоїзм і просто залишися толерантним. Не треба нікому нічого нав'язувати - хай кожен залишиться зі своїм вибором.

У книзі багато змальовано суспільно важливих тем. Та основна тема - моралізації абортів та права жінки на вибір: дітовбиство ще ненародженої дитини або дати життя дитині і залишити її в сиротинці.

Ця моральна дилема представлена протиріччями у суспільстві. Обділені теплом, затишком, достатком переповнені сиротинці від покинутих матерями у пологовому дітей чи вбивство ще ненароджених? Сиротинець чи аборт? Що правильніше? Кожен залишається при своїй думці.

Завжди будуть сиротинці і покинуті діти, будуть і ненароджені, будуть жінки із правом вибору, будуть і лікарі без законного/морального права. Життя воно як складне, так і багатогранне.

І тут автор пропонує запитати у сироти, якщо б він міг обирати, щоб він вибрав: своє народження чи аборт? Попри важку тему вибору як мені видалося автор став на сторону життя. Бо у сироти є теж право народитися, є шанс у цьому жорстокому світі стати хорошою людиною і приносити користь суспільству.

Або ж навпаки - бути непотребом у суспільстві та відбирати інші життя.