Правила будинку сидру" зі списку таких книг, які залишають після читання не солодкий приторний смак, бо саме такі швидко забуваються.  З цією ж книгою все по інакшому - в процесі читання відчуваєш увесь спектр присмаків, що приводить як до захопливих відчуттів так і обурливих, всю цю історію смакуєш довго, а терпкий з ароматом гіркоти післясмак залишається в пам'яті назавжди.

Це сумна, але надзвичайно чуттєва історія, за якою стоїть прекрасний гумор та іронія Ірвінга. Книга розкриває дуже делікатну тему вибору жінки, точніше жінки з небажаною вагітністю - зробити аборт чи подарувати світові чергового нещасливого сироту. Це дуже незручне питання завжди обговорюватиметься в суспільстві, по кожній зі сторін буде свої прибічники або ж противники. А що автор? Ірвінг не примикає до жодної зі сторін, але саме найцікавіше, що він настільки дає зрозуміти, що по яку б сторону вибору не стояв читач, він неодмінно розгляне ширше протилежний аспект питання.

У романі порушено ще чимало соціальних проблем, серед яких тема правил. І дуже влучна закладена головна думка - не завжди всіх правил слід дотримуватися в житті, деяким правилам місце лише на папері, бо зазвичай в житті вони не нестимуть жодного сенсу.