Гадюка в полі

Це емоційна, психологічна, драматична книга, на поверхні якої знаходяться людські переживання.

В книзі історія охоплює історію  чотирьох героїв: Юхима та Міли, Ади і Архипа. Всіх їх обʼєднує одне - почуття страху, вини, біль від втрати близьких, зрада, пошуки себе, самовираження за рахунок інших.

Було цікаво, чому саме така назва і до чого тут гадюка. Як виявилося гадюка  виступає  метафорою того, що людина приховує в собі: болісні спогади, таємні думки, пережиті травми, невисловлені образи.

Кожна історія індивідуальна, кожна потребує уваги, кожна висвітлює свою проблему, але мене вони не вразили. Не вистачило розкритості персонажів, не зрозумілі їхні дії, поведінка. Хоча емоції під час читання зашкалювали: то хотілося обійняти, пожаліти, то накричати, вдарити, щоб герої схаменулися.

Особливо історія Міли та Юхима - жах 😢 Як можна було все життя терпіти знущання дружини, зневагу. Ще й залишитись винним. Вже спочатку було зрозуміло, що в неї з головою не все впорядку. Нажаль, їхня історія залишилась з відкритим кінцем, в хотілося б дізнатися все ж таки як вчинить Юхими.

Що стосується Архипа, було його шкода, співпереживала йому, адже важко втрачати рідних. Але йому не треба було зациклюватися на цьому, не закриватися і собі, не залишатися на самоті.

Неймовірно шкода Аду, адже її дитячі мрії стати піаністкою не здійснилися. І все через ментальні проблеми. Вона замкнулася сама в собі, не покидає меж своєї оселі, залишилася на самоті.

Хоч книга позиціонується як психологічний роман з  елементами трилера, але я тут цих елементів не помітила. Це скоріше побутові проблеми, побутова драма.

Книга підійде для тих, хто любить любить історії спрямовані на розкриття внутрішнього світу людини, прагнення знайти шлях до зцілення.