Книга, у яку я закохалася. Власне, з неї я почала знайомство із Максимом Беспаловим, непересічним автором і мандрівником. Особисто я вважаю цей його твір найкращим. Напевно, тому, що писався він до повномасштабного вторгнення, тож автор може дозволити себе широту мислення та насолоду життям ( у книзі «У пошуках Єви» багато болю та тривоги, інакше і не може бути, бо ця книга створена на початку війни). 
Отже, що ми знаємо про Ірландію?! Та майже нічого. Пиво, паби, мігранти, мовна проблема, високі стандарти життя. Пан Максим спокійно оповідає про зустрічі із незнайомими людьми і стосунки з дівчиною з бару - лише на одну ніч, як у відомій ірландській пісні; про Еда Ширана і про ірландське повсякдення; про вмираючу гельську мову, зберігачем якої є росіянин; про негативне ставлення до мігрантів, навіть тих, що приїхали з Польщі; про релігійну толерантність і лояльність. Ірландці постають звичайними хлопцями і дівчатами, які багато працюють, але так само круто й відпочивають. 
Одним словом, це країна, яку варто відвідати, аби відчути її дух. Недарма, історія Ірландії дуже схожа з історією України.