Кімнати Естер

«Кімнати Естер» - це пронизлива історія однієї сімʼї, в якій багато любові, і в той же час образи, навіть, ненависті. Історія, яка торкається струн душі, яка не залишає байдужим, змушує одним співпереживати, співчувати, на інших сердитися, ображатися, викликає почуття любові, ласки, доброти, а в той же час обурення, зневаги.

Може б і не так ця історія  мене зачепила, якби вона була тільки про дорослих. А так це історія десятирічної дівчинки Естер, яка потерпає від алкогольної залежності батька, бачить страждання мами, вона втомилася від сімейних проблем, негараздів, сварок, одвічних виправдань, обіцянок, вона вже не розуміє хто винний, хто ні, кого вона більше любить, і чи любить взагалі…

Але є у неї одна розрада - це її уявні кімнати, в яких вона переноситься в часи, коли їм втрьох було дуже добре. «Кімнати - це найкраще, що є в світі.- каже Естет, наче у відповідь на його сумніви.- Вони тебе врятують, от побачиш». Лише там вона почуває себе щасливою, потрібною, спокійною.

Дуже боляче було спостерігати, як маленька дівчинка намагається вирішити дорослу проблему. Витягти найріднішу людину з прірви, яка засмоктує все більше і безповоротно. У той час, як вона повинна радіти дитинству і каратися в батьківській любові.

Гірко від того, що тато не міг себе опанувати, обрав такий шлях - заливати алкоголем негаразди, прирік себе на самознищення. В деякі моменти хотілося ні самій на гримати на нього, навіть вдарити, щоб нарешті прийшов до тями… Невже настільки слабохарактерний,невже немає сили волі, бажання побороти потяг до випивки..? Невже немає заради чого старатися? Дружина - красуня, донька - золотце. Що ще людині потрібно? Проблеми? Та вони  у всіх є , але не треба ховатися у мушлі і глушити алкоголь, треба разом вирішувати їх , адже на те є і родина, щоб підтримувати  один одного.

І що найгірше в цій ситуації, що страждає найбільше дитина…

Під кінець книги я навіть заплакала, адже незважаючи ні на що, вже доросла Естер зрозуміла, що завжди любила свого тата, і він її любив, адже любов перемагає все.

Чудова історія, викликає різноманітні емоції, але після читання залишився гіркий присмак. Не змогла я зрозуміти і пробачити батька Естер…