Маг

У книзі реальність і вигадка змішуються як фарби у воді. Головний герой цього роману опиняється у пастці — не фізичній, а інтелектуальній. Острів — це не місце, а експеримент. Кожна подія там ніби поставлена на сцені, але глядачеві не кажуть, коли завіса піднімається, а коли опускається. І герой, і читач стають учасниками гри, в якій не можна виграти. Автор не спішить і не пояснює — залишає читача в темряві. Ідея роману — не в розгадці таємниці. Урешті, всі відповіді — лише нові запитання. Фаулз говорить про свободу — ту, яку ми боїмося. Він показує, як легко ми підмінюємо справжній досвід ролями. «Маг» не нав’язує сенсу, не веде за руку. Це книга, що запитує: якщо все може бути виставою, чи зможеш ти впізнати власне життя, коли воно нарешті стане справжнім?