Магія на одеському пляжі

Інколи шукаєш щось ось таке свіже і драйвове, щоб показати, що наша література не відстає від світових трендів і потрапляєш на цілком конкурентноспроможну річ. До того ж, багато хто з вас знає, як буває складно підсунути тим же школярам чи ліцеїстам щось реально круте, щоб вони не крутили носом і не казали, що це нудно.
Ця книга не якась там абстрактна казочка про далеку вигадану країну, а крутезне міське фентезі, яке розгортається просто в нас під носом - у сучасній Одесі. Пам'ятаєте той реальний скандальний танкер «Делфі», який під час шторму сів на мілину і довго іржавів на пляжі, створюючи купу проблем? Так от, автор бере цю цілком собі реальну техногенну історію і робить з неї епіцентр магічного замісу.
Виявляється, це не просто іржава посудина. На неї нападають три справжнісінькі дракони. І дихають вони не просто вогнем, а туманом забуття, ладні рознести все місто на друзки. А розгрібати все це доводиться восьмирічному пацану Оресту, який раптово дізнається, що він обраний чарівник. І ні, це не спроба зробити кальку з Гаррі Поттера. Це наша, суто українська реальність, де магія органічно вшита в знайомі вулиці, Одеську кіностудію та Чорне море. На дні якого, до речі, тусуються прадавні містичні істоти.
Що тут реально підкуповує, так це робота з локаціями і міфами. Пузік не вигадує якийсь паралельний вимір, а показує альтернативну історію Одеси. Чаклуни і дракони тут - це просто прихована частина екосистеми міста. Текст читається дуже жваво, без оцих довгих нудних описів чи моралізаторства. Це правильний пригодницький екшен, де головному герою доводиться швидко адаптуватися до божевілля навколо і приймати рішення, від яких залежить безпека цілого міста.

Коротше, це дуже кінематографічна історія. Вона доводить, що магію не обов'язково шукати в британських замках, вона може ховатися під боком, на одеському пляжі.