Марина Аромштам «Коли відпочивають янголи»: читати скорочено - стор. 1

4
Середня: 4 (1 оцінок)

Розповідь веде дівчинка Аліна. Наведені записи зі щоденника пише вчителька Маргарита Семенівна, яка отримала прізвисько Марсем.

Частина І
Аліна думає про те, що саме через відсутність в її житті тата всі події відбулися так, як відбулися. Коли б він був поряд, то, можливо, вона б не стала ученицею Тетяни Володимирівни і та не говорила б: «Встати! Руки за голову!» Але, коли б не ця подія, то дідусь не наполіг би на тому, щоб її перевели в інший навчальний заклад і вона не познайомилася б з Марсем, і ця вчителька ніколи б не розповіла їй про янголів. Тож, з іншого боку, не ясно, то було б краще чи гірше, якби поряд був батько.

Алінин батько мешкав на території Франції. Подружка дівчинки, Наталка, запевняла її, що батько — це рудимент чи атавізм, тобто те, що колись потрібне було (для зачаття), а тепер сенсу в ньому немає. Насправді ж Наталка сама переживала складний період свого життя — розлучення батьків. Нервів Марсем інколи не вистачало на її вибрики, пов’язані з цим.

Та Аліна й далі хотіла, аби поряд був тато. Був хлопець у якого вона закохалася. Його звали Єгором. У своїх мріях вона уявляла, що його батько та її тато стануть друзями, і Єгор стане товаришувати з нею також. А ще дівчинці хотілося подумати про те, що батько згадує про неї і мріє провести їй екскурсію Парижем. Та її мама заперечувала такі поривання дівчинки і завжди казала, що у її батька на думці лише задачі (бо він працює математиком). До речі, саме через свою професію він переїхав до Франції ще до того, коли Аліна з’явилася на світ. З лікарні її, новонароджену, та маму Олю привіз додому дідусь. Його звати Віктор. Так вони і живуть втрьох.

2
Мама не знала, до якої вчительки потрібно віддати доньку до першого класу. Дідуся ще не було з відрядження, тож вона вирішила спитати поради в сусідської жінки. Та говорила про те, що головне завдання першої вчительки — дати дитині міцні знання.

Проте Мама Аліни подумала про інше. Її мати, яка відійшла в інший світ ще до того, як дівчинка народилася, була переконана, що перша вчителька, навчаючи, повинна не зламати внутрішній стрижень. Так, обираючи вчительку для мами Олі, бабуся спинилася на тій, що в парку перестрибувала через калюжі разом зі своїми учнями.

Та мама лишила свої згадки при собі і нічого не розповіла сусідській тьоті. А та рекомендувала звернутися до Тетяни Володимирівни. Правда, у неї вже був укомплектований клас, проте ще був шанс впроситися.

3
Щоб дівчинка стала першокласником саме в класі Тетяни Володимирівни, дідусеві довелося принести кошти на ремонт класу. І ось дівчинка вже стала ученицею. Проте, хоч всім учням подобалася вчителька, дівчинка вирішила, що вони «не зійшлися характерами». Такого висновку вона дійшла в перший же день навчання — після свята першого дзвоника. Річ у тім, що кожен із першокласників подарував учительці букетик квітів, а вона поставила їх у відро для миття підлоги. Тільки пару тих, які їй були найбільше до вподоби, вона поставила у вази. Це обурило Аліну (її квіти потрапили до відра).

На першому уроці діти мали намалювати квіти у вазі, та дівчинці було так прикро, що її букетик айстр, які дбайливо зростила мама на дачі, стоять не у вазі, тож вона вирішила намалювати квіти у величезному відрі (щоб не тіснилися). Та вчителька не зрозуміла її намірів.

На ще одному уроці з образотворчого мистецтва діти мали намалювати іграшку-неваляйку, яка б складалася з чотирьох кружків. Аліна ледь не перша виконала, але подумала, що неваляйці буде сумно без компанії і намалювала ще одну неваляйку з бородою та неваляйку-маму. Вчительці знову все було неясно, і вона показувала учням малюнок дівчинки і запитувала про те, що вона зробила не вірно. А дідусеві малюнок дуже припав до вподоби. І він навіть вирішив його почепити на стіну свого кабінету.

4
Тетяна Володимирівна вже через пару днів навчання розділила всіх дітей свого класу на три частини: розумних дітей (молодців), нудних дітей та «дураків». До їхнього класу ходив Колян, який часто міг себе дивно поводити: то хрюкати, то пищати, або кукурікати. Під час перерви він забрав із сумочки вчительки дзеркало.
Дзвінок на урок пролунав і хлопець злякався, не знаючи куди подіти люстерко, він вкинув його до смітника. Коли Тетяна Володимирівна помітила пропажу, то змусила весь клас стояти з руками за головою, доки одна з однокласниць Аліни не побачила, що річ лежить разом зі сміттям у відрі.

Коли Аліна розказала про все дідусеві, він занепокоївся. Але їхнє з мамою спільне хвилювання в рази виросло, коли ввечері до Аліни, яка за температурила, приїхав лікар і повідомив, що вона захворіла на скарлатину. Дідусь подумав, що це могло статися від стресової ситуації в школі, проте медик повідомив йому, що це просто вірусне захворювання. Тим не менш, рідні дівчинки вирішили віддати її до іншого вчителя на навчання. За порадою дідусь планував звернутися до В. Г.

5
В. Г. мав освіту хіміка і міг би досягти неабияких успіхів у науковій сфері діяльності, проте він вибрав «стрижень» і став викладати в школі. Додатковим його підробітком була перекладацька діяльність, завдяки якій вони з дідусем і познайомилися. Дідусеві був потрібний переклад про успіхи в західній фармакології, і В. Г. йому прийшов на допомогу. Дідусь має секретарку і вона казала, що у В. Г. дуже часто закохуються жінки.
Він приходив до їхнього дому та розповідав про Марсем.

6
В. Г. був хорошим педагогом. Одного разу йому навіть вдалося отримати перемогу в конкурсі.

В тому конкурсі приймала участь і Марсем. Здавалося б, що вона повинна перемогти, проте останнім етапом було питання про педагогічні цінності, на які вона орієнтується під час педагогічної діяльності. І хоча, здавалося б, це питання є простим для будь-якого педагога, Марсем не відповіла нічого конкретного, лиш мовила, що нею керують атавізми та рудименти. А ще вона заперечила беззастережну любов до дітей, зауваживши, що вони, як і дорослі, можуть спонукати до найрізноманітніших почуттів та їх виявів. І, хоч Марсем не перемогла, вона отримала хороший подарунок — її відправили на навчання до Швеції.

7
Щоденниковий запис Марсем
Вона згадує свій перший клас. Тоді вона хотіла багато втілити педагогічних ідей, але… Вчителька планувала бути рівною зі своїми учнями, давати їм максимум свободи. Вона запропонувала дітям скласти список законів, які будуть діяти у них. Коли вона їх прочитала, то зрозуміла, що цього не варто було робити.
Ще один із записів
Маргарита Семенівна була донькою двох педагогів. Вони ніколи не лаяли її і вчили її теж ніколи не підвищувати голос на учнів.

Частина 2
Маргарита Семенівна, поговоривши з дідусем, дала згоду на переведення Аліни до її класу. Коли дівчинка з дідусем прийшла на перший навчальний день до нової школи, то побачили надзвичайну ситуацію — вчителька тримала в руках… ноги хлопця Єгора, який намагався залізти до дірки, яка вела в підвальне приміщення і застряг. Коли вийшло вирятувати його з пастки, кожна дитина, що була поруч, поглядала на ту дірку із заздрістю. Їм теж туди хотілося.

9
Щоденниковий запис Марсем
Вчителька думає про те, що у неї висить портрет Януша Корчака не дарма, але вона не може похвалитися тим, що прагне бути на нього схожою. Аби та схожість відбулася, необхідно бути героєм, здатним на неабиякий вчинок, бо цей педагог віддав своє власне життя добровільно, залишаючись разом з приреченими дітьми в газовій камері тоді, коли мав можливість врятуватися.

Ще жінка розмірковує про те, що в нинішньому часі дорослим не треба бути героями, а от для дітей їхні власні «героїчні» вчинки є надважливими, тож вона прагне створити такі ситуації, щоб діти її класу мали можливість проявити свій героїзм безпечно, а не самотужки так, як вони те собі можуть придумати (дефілювати на балконному карнизі, чи ганяти на машинах).

10
Марсем розповіла своїм учням про те, що поруч школи, у водоймі почали вилуплюватися з яєць жабасті — такі жахливі істоти, схожі на людей, але з холодною шкірою, яку покривають бородавки. Їхній ватажок — Чорний Дрегон — лютий і полюбляє слухати, як плачуть діти. Може, він і не став би лихим, проте коли тільки він з’явився на світ, то кликав свою маму, а вона не прийшла. Жабасті мають мету — перетворити принцес у страхітливих чудовиськ. Тут Марсем вкотре нагадала дітям, що наприкінці року у них буде бал, де дівчатка одягнуть красиві довгі сукні. Тож хлопці-принци мають вполювати Дрегона, щоб захистити дівчаток.

11
Дівчатка виплітали кольорові косички для захисту хлопців у битві з Дрегоном. Аліна ще не знала, кому віддасть свою.

12
Хлопці самі обрали собі принцес (так звеліла робити вчителька). Дівчаток у колективі було більше, тож Петрик обрав відразу двох — Аліну та Наталю.

Вони стали товаришувати, гратися після уроків та разом з Аліниним дідусем їздити в школу. Через певний час після того, як їхня дружба зав’язалася, вагітна мама Петрика дуже захворіла. Вона тепер носила маску і не могла ні з ким спілкуватися, тож його батько відвіз її на дачу і сам там з нею лишився жити. Петрик зостався з бабусею.

Вподобати:
+1
0
-1