Міґель Анхель Астуріас "Маїсові люди"

Із цією книгою я відкрила для себе культуру прадавніх народів майя. Із творчістю гватемальського письменника я вже знайомилася раніш. Але ці прочитані твори дуже відмінні - якщо в "Скорботній п'ятниці" та "Сеньйорі Президенті" Астуріас порушував тему соціально-політичного життя Гватемали початку минулого століття, часів правління диктаторів, то із "Маїсовими людьми" - занурююєшся у містичний світ культури народів Гватемали.

Звісно, щоб осягнути увесь колорит, щоб візуалізувати дану картину, - складно для українського читача, тому мені книга дуже перегукнулася із "Тіні забутих предків" Михайла Коцюбинського. Настільки тісно переплелися долі людей, що живуть у тих краях із містикою. Природа, яка готова справедливо покарати торгівельників, які знищують ліс. Любов до природи, до своєї землі, до своїх рідних, романтичне кохання, магічний реалізм, народний фолкльор, зневага до колонізаторів, філософські роздуми - все це складові книги, що розкривають колорит Латинської Америкина її сторінках.