У цій історії різдвяного дива не трапиться, а все тому, що першоджерелом всіх лих на землі є імперіалізм та ядерна зброя.

Вже два тисячоліття християни світу живуть міфом про Господню благодать, яка зійде з небес, але реальність така, що  із небес до невинних людей
всечастіш надходить смерть: з часів Другої світової на голови людства посипалися мільйони тонн бомб. Останню крапку у тій війні поставила ядерна бомба.
Й відразу після ІІ світової війни по всьому світу країна за країною почали залучатися до ядерних випробувань.

Ця книга повернула мене до спогадів про читання "Мальвіль" Робера Мерля та "Хіросіма" Джона Герсі. Французький письменник Мішель Батай також серед тих літераторів, хто намагався привернути увагу до проблеми ядерного озброєння.

"Різдвяна ялинка" - цілком вигадана історія, яка виглядає дуже правдоподібно. Дія роману відбувається у 60 -х рр., батько та син відпочиваючи влітку на острові Корсика, мимоволі стають свідками повітряної катастрофи - те як уламки військового літака та ядерних бомб впали неподалік у море. Тієї ж митті хвиля радіації вразила сина головного героя -  хлопець отримав смертельну дозу опромінення. Діагноз лікарів: гострий лейкоз, хлопчикові залишалося жити декілька місяців. Всього лиш до Різдва...

І навіть будучи на грані зі смертю, дитина поводиться розсудливіше дорослих. Останнє бажання хлопця - подарувати йому вовків. Вовкулаки стають останніми друзями дитини. Символічно: хижаки ж в людській подобі заповнюють планету атомними бомбами.

Відзначу, й те, що окрім особистої драми, книга сповнена філософських міркувань. Із найвиразніших роздумів - це роздуми про спасіння людства, ціною надто високої плати - життям єдиного сина:

"Якщо Бог дав світові свого єдиного Сина, а вдячний світ убив Сина, як собаку, ми не можемо вимагати кращої долі"

"Різдво - це трагічне свято. Це початок того, що має скінчитися. Але воно необхідне. Бо Вам треба народжуватися, жити, умирати, люди. Треба приймати виклик!"

"Навколо нас сонця нема. Стоїть найчорніша ніч, але завтра знову буде день. Буде Різдво, велике свято, надія дивного спасіння"

Роман у 1967р. потрапив до довгих списків Гонкурівської премії.