Мій дідусь був черешнею

«Мій дідусь був черешнею» - тепла родинна історія, яка поведе Вас стежками дитинства. Разом з маленьким Андрійком Ви поринете в теплі обійми бабусі, почуєте такий рідний голос дідуся, відчуєте подих і шепіт черешні в саду, приємне гелготання гусей і кудахкання курей,  посмакуєте сабайон, приготований за власним бабусиним рецептом, відчуєте всю насолоду літа на канікулах у селі.

Саме бабуся з дідусем навчили хлопчика цінувати природу,  бачити серцем, любити тих, хто поряд і ніколи не забувати. Адже, яка казав дідусь: «Доки тебе хтось любить, померти неможливо».

В книзі постійно згадується черешня, яку посадив дідусь, коли народилася мама хлопчика. У неї навіть імʼя є - Фелічія. Черешня виступає як самостійний герой, бо саме вона уособлює життя, коріння роду та зв’язок між поколіннями. Навіть після смерті дідуся пам’ять про нього живе — у спогадах, у любові до землі, у самій черешні, яку він посадив. І хоч історія добра, відверта, щира, але приправлена сумом через втрату найдорожчих. Але авторка торкається цієї теми делікатно ,  не лякаючи, а навпаки — навчаючи приймати життя таким, яким воно є.

Ця книжечка невеличка за обсягом, але так хотілося кожну сторінку смакувати. Читаючи її, я постійно посміхалась, на душі було тепло і радісно.  Загадала своє дитинство, поринула у спогади.

Книга залишає після себе приємний післясмак і гарні враження! Спонукає нас задуматися над важливими речами у житті, цінувати кожну прожиту хвилину, берегти найрідніших!