Велика за об'ємом частина про Гаррі Поттера стала для мене розчаруванням. "Напівкровний принц" - це найслабша частина, в якій нема явного конфлікту. Якщо в першій частині ми чітко бачимо протистояння, в четвертій частині відродження Темного Лорда, п'ята частина демонструє наслідки халатної діяльності Міністерства, а в шостій що? Правильно, нам розкривають такого персонажа, як Снейп. Але навіщо мені, читачам в цілому, достатньо було тієї інформації, яка вже була.

Той факт, що Снейп - це і є напівкровним принцом, не відіграє в фінальній частині історії ніякою ролі. Мене саме цей факт трохи розчарував. Концентрація більшої частини сюжету на стосунках дозволила побачити персонажів з іншої сторони. Особливо цікаво мені було спостерігати за ростом такого персонажа як Рон. Якщо в попередніх частинах він мені здавався лише рудим другом Гаррі Поттера, то тепер він цілісна, сформована особистість, яка має власне бачення. Різкий розворот Герміони в сторону Рона трохи збиває з пантелику. Що в другій частині, що в третій частині нам багато натякали на те, що саме вони будуть тією самою парою. Але тоді великий вплив на подальші частини, на подальші сюжети мали актори фільмів по книгах. Емма Уотсон категорично була проти ставати типовою дівчиною головного героя. На мою думку, саме це вплинуло на Роулінг, яка вирішила звести саме Рона з Герміоною. Через такі різкі зміни напрямків сюжету, і любов між Гаррі та Джинні не виглядає правдоподібною.

Моральна дилема Драко - єдиний, дійсно цікавий сюжетний момент книги. Демонстрація зломленого хлопця, якому на долю випала неймовірно складна задача. Спостерігати за цим студентом Слизерину було надзвичайно цікаво. Його постійні походи до виручай-кімнати були цікавими, інтригуючими.

Також зачеплю ключовий момент шостої книги - смерть Дамблдора. Особисто мене це ніскільки не зачіпило. Цей маразматичний дід не лише погано керує школою магії, так ще й власноруч, особисто створив план перемоги над Волдемортом. Я взагалі не розумію, чого Дамблдора багато читачів любить.

Роулінг зробила надзвичайно грамотно, що сконцентрувала всі сумнівні зміни, проблеми в одній частині. Письменниця виклала в шостій частині непопулярні ідеї, щоб в "Смертельних реліквіях" феєрично завершити всю сагу. Я такі рішення приймаю та розумію. Ніхто не буде в захваті, коли такі моменти, як розворот Герміони до Рона чи розкриття Снейпа, як нечистокровного чаклуна, будуть паралельно масштабній війні за Гоґвордс.