Кожного разу я дивуюсь тому, наскільки Сара Джіо є талановитою письменницею.
Кожен її твір, як окремий витвір мистецтва. Немає нічого зайвого, хоча всього так багато. Її романи, як ковток свіжого повітря. Особливо бестселер the New York times «Остання камелія».
Я з великим захватом читала цю історію, без бажання закрити книгу. Я просто не могла відірватись. Не дивно, що цей твір був найочікуванішою книгою року.

Події як завжди розгортаються в теперішньому і минулому часі.

В усьому світі є один єдиний екземпляр рідкісного виду камелій «міддлберійська рожева», який росте на території маєтку. Флорі потрібно проникнути в маєток і відшукати камелію, адже вона уклала угоду зі злодієм і це її завдання. Та чи вдасться їй?
Еддісон разом з чоловіком Рексом переїзжає до того самого маєтку, але через багато років, який належить його батькам і вони знаходять альбом із засушеними квітками різних квітів камелій і вони вирішують провести власне розслідування. Але що з цього вийде?

Мене дуже вразило відношення авторки до камелій. В тому сенсі, що вона в цілому є прихильницею цих квітів в той час, як іншим подобаються зовсім інші, більш актуальні та більш примітні.

«Моя доля - у твоїх руках» - значення камелії згідно з вікторіанською мовою квітів. Ну дуууже гарно сказано.

Цей роман є моїм улюбленим з усіх, які читала від Сари Джіо. Тут є все. І любовна лінія, і детективна. Дуже неочікуваний фінал. Ця книга відрізняється від всіх інших тим, що вона не така банальна і очевидна. Вона така ж легка і проста, але тут дуже багато неочікуваних поворотів в сюжеті.

Є також моменти, які викликали на моєму обличчі гримасу жаху і жалю. Те, як точно авторка все прописала. Всі емоції, почуття, дії. Але без води.

Мені подобаються описи місцевості. Вони дуже змістовні і їх достатньо, щоб відчути неймовірну атмосферу та уявити повну картинку. І знову ж таки. Без води.

Інтрига, яка тримала в напрузі до кінця змусила цьому неймовірному роману закарбуватись в моїй пам'яті надовго. І це чудово.