Розділені долею

Вероніка Рот повертає у світ долі, пророцтв і міжзоряної напруги у завершальній частині дилогії Мітка. Це історія, в якій любов і обов’язок, вибір і приречення сплітаються так тісно, що важко розплутати одне від другого. Рот традиційно оперує емоцією, внутрішнім болем — її персонажі змушені вибирати не між добром і злом, а між різновидами обмеження, втрати й самопожертви. Атмосфера книги наповнена гіркотою очікування й надією, що може бути відкупом. Світ побудовано детально: культурні особливості, магія, політичні й культурні розбіжності — усе це працює як фон, але й як рухома частина сюжету. Книга має кілька точок зору: окрім Кіри й Акоса, з’являються персонажі, чиї історії доповнюють картину — це дає змогу побачити конфлікт не лише зовні, але й із середини. «Розділені долею» зберігає в собі контраст: з одного боку — краса світу, дари, пророцтва, з іншого — біль втрат, страх перед долею, іноді — відчай. Вероніка Рот показує, що навіть якщо пророцтво говорить твоє ім’я, ти можеш прагнути, боротися, змінювати — навіть ціною вибору, який болить.