Розкол душі та метафора депресії

Якщо перша книга була тривожною, але все ж пригодницькою історією з точки зору дитини, то «Таємна спільнота» - це жорсткий, безкомпромісний стрибок у доросле життя. Філіп Пулман остаточно знімає маркування «дитячого фентезі» і створює глибокий психологічний та політичний трилер. Лірі Белакві тут уже двадцять років, і головний конфлікт розгортається не з зовнішніми монстрами, а всередині неї самої.
Це, мабуть, найболючіший і найсильніший аспект роману. У світі Пулмана зв'язок між людиною та її деймоном - це щось абсолютне, це зв'язок із власною душею. Але в цій книзі Ліра та її деймон Пантелеймон постійно сваряться. Ліра стала студенткою, захопилася працями цинічних філософів-раціоналістів і почала знецінювати все незрозуміле, магічне та інтуїтивне. Вона втратила здатність читати алетіометр.
Їхній конфлікт доходить до катастрофічної межі: Пантелеймон залишає її. З психологічної точки зору, Пулман геніально описав стан клінічної депресії та екзистенційної кризи. Коли ти відмовляєшся від своєї уяви, інтуїції та здатності дивуватися, ти буквально втрачаєш частину себе, стаєш емоційно порожнім. Подорож Ліри Європою та Азією - це відчайдушна спроба зцілитися і повернути свою душу.

Поки Ліра бореться з внутрішніми демонами, Пулман розгортає грандіозну політичну шахівницю. Магістеріум більше не просто абстрактна зла церква - це потужна бюрократична машина, що використовує популізм, економічний тиск і залякування.
У центрі геополітичного конфлікту опиняється контроль над плантаціями троянд у Леванті, з яких роблять специфічну олію, що дозволяє людям бачити Пил. Це класична історія про монополію на ресурс, як нафту в нашому світі, та монополію на правду. Пулман дуже реалістично показує, як велика політика та релігійні інституції готові знищити цілі регіони заради того, щоб утримати владу над розумами людей.

Малкольм Полстед із попередньої книги тепер дорослий чоловік, науковець і шпигун секретної організації «Оуклі-стрит». Його лінія додає історії шпигунського драйву, але водночас демонструє, як цинізм дорослого світу ламає дитячі ідеали. Він змушений робити жахливі речі заради «вищого блага».
Крім того, під час мандрівки Ліри та Малкольма Пулман торкається дуже болючої сучасної теми - кризи біженців. Герої бачать табори переміщених осіб, зруйновані долі людей, які тікають від війни та диктатури. Світ «Таємної спільноти» темний, жорстокий і до болю нагадує наш реальний світ.