Щиголь

Це повість, що починається з катастрофи і перетворює звичайного хлопчика на вічного блукача, що носить у собі таємний скарб — крихітний витвір мистецтва, що став його серцем.В основі цієї саги лежить момент, що розколов життя на «до» і «після»: вибух у нью-йоркському музеї. З-під руїн, з хаосу пилу і відчаю, юний Тео Декер рятує картину Карела Фабріціуса «Щиголь». Цей крихітний живопис стає не просто краденим артефактом, а його єдиним якорем, мовчазним свідком втраченого світу і єдиною ниточкою, що пов'язує його з померлою матір'ю. Він несе цей біль, цю красу і цю таємницю крізь все своє життя. Життя Тео перетворюється на блукання лабіринтами болю і самотності. Кожна зустріч — з відчайдушним другом Борисом, з загадковою Піппою, з мудрим Хобартом — є ще одним кроком у його становленні, ще однією тінню, що додається до його власного образу. Через наркотики, брехню і відчай він шукає себе, але його справжня сутність залишається прихованою, як і картина, що лежить у нього в схованці. мистецтво може стати порятунком і прокляттям одночасно. «Щиголь» — це роман-філософія, що запитує, чи може краса, що належить усім, врятувати одну душу. Це гімн крихкості людського життя і силі мистецтва, що може пережити будь-яку катастрофу.