срібний портрет епохи джазу, закарбований у слові

кришталева чаша, наповнена іскристим шампанським та гірким отруйним присмаком розчарування. Це вічна історія про примарне сяйво, що обіцяє все, але не дає нічого. У центрі цієї оповіді — не герой, а міф: Джей Гетсбі. Він — загадкова примара, що живе у велетенському маєтку, де щовихідних лунає музика. Але ці вечірки — не для веселощів, а для єдиного гостя, який ніколи не прийде: Дейзі Б'юкенен. Гетсбі, одержимий минулим, збудував цілий світ із фальші, намагаючись відтворити єдиний щасливий спогад. Його блиск — це лише ілюзія, що приховує глибоку самотність. Роман є безжальним розбором «американської мрії». Гетсбі вірив, що гроші можуть купити все, навіть минуле. Але зелене світло на пристані, до якого він так відчайдушно тягнеться, назавжди залишається недосяжним. Фіцджеральд викриває і порожнечу нового багатства, і зарозумілу руїну старого, показуючи, як легко люди з грошима руйнують чужі життя, а потім просто відступають у свій комфортний, безпечний світ. Нік Карравей стає мостом між цими світами, що врешті-решт руйнується. «Великий Гетсбі» — це трагедія, написана витонченим, меланхолійним стилем, що робить кожне речення твором мистецтва. Це сумний, але красивий твір про приречене кохання та гіркі наслідки ілюзій. Це роман-епітафія, що нагадує, що не можна повернути час назад, але можна втратити все, намагаючись це зробити.