"– Галю, як із цим жити – нарешті заговорив.
– З чим, любий?
– Як із цим жити? – повторив він. – Усі ці дні я ховався в лісі. Шукав Стефу. Галю, я таке бачив...
– Розкажи, поділися. Тобі стане легше...

Петро повернув до жінки обличчя й довго дивився на неї прозоро-сірими очима.
– Там у костелі крові по кісточки. Усе в крові. І в лісі також. Там таке...
– Постарайся забути, – прошепотіла Галя.
– Там у костелі...Там отця Степана розіп'яли...Як Христа...", – уривок із книги Юлії Черніньки "Спадок на кістках"

Ця історія про радянський терор 1941 року в Західній Україні. Трагедію, яка трапилася в урочищі Саліна, що біля Добромиля. Так наприкінці червня 1941 року в Саліні органи НКВС вбили приблизно 3600 осіб. Під час екзекуції весь час працювали двигуни, аби заглушити постріли і крики мордованих. Коли каральним органам не вистачило набоїв, людей били дерев'яними молотами і напівживими скидали в соляну шахту. Вона була заповнена вщерть людськими тілами

У канву "Спадку на кістках" майстерно вплетено сьогодення і минуле. Так, що межа між першим і другим як тоненька, ледь помітна рисочка. Місцями вона стирається і читач опиняється десь в іншому, неназваному часопросторі.

● Головний герой – журналіст і мистецтвознавець Маркіян. У його шухляді – натільний хрестик від дідуся Янцьоня, а на важливі події прикраса була з ним, на ланцюжку біля сонячного сплетіння. Одначе доля зводить його із колегою по цеху – Яною. А також її бабусею Стефою, яка веде сторінку на тік-тоці, перевдягає елеґантні капелюшки й вражає глибиною знань із історії України, мамою-йогинею Веро. У Яни – донька, яку вона виховує сама. Саме дівчинка, чисте серце якої мов лакмусовий папірець, першою помічає в їх домі духів. Для дорослих вони стають її уявними друзями, бо ж хіба повіриш у таке?!

●Далі пазликів збільшується. Який зв'язок між полковником НКВС і шалено відомим у Штатах художником Сванціцьким? Що означають подаровані колись останнім жаскі полотна під назвою "Пороги до вічності", триптих з яких нагадує Судний день? Про це читайте самостійно, а ще відчувайте цю книгу. Бо вкінці темінь перетворять на попіл!