Роман Василя Шкляра «Спів божої пташки» - книга про пошуки сенсу, про місце письменника у суспільстві, про втрату дому, втрату надії, втрату любові, довіри і пристрасті в стосунках із коханою жінкою і... ще  чогось найважливішого, що шукаєш впродовж всього життя, але не зізнаєшся в цьому навіть собі в ті хвилини, коли сидиш самотиною на березі тихої річки, вслухаючись у плюскіт води, насолоджуючись миттєвостями риболовлі.

За добу до аварії на Чорнобильській атомній електростанції  журналіст Микола Погорілий звільняється з роботи у видавництві і стає вільним митцем, їде у сільську хату свого давнього приятеля Стаха, щоб на лоні природи написати кіносценарій, проте, чи вдасться?

Теми втраченого кохання, замовчування тодішніми високопосадовцями державної влади справжніх масштабів та наслідків Чорнобильської трагедії – є основоположними для цього роману, Головний герой переживає відчуття ностальгії, тому що втратив свій дім і почувається чужим у цьому жорстокому, холодному світі.

В процесі читання можна простежити, чи радше відчути, глибоку сімейну драму краху стосунків між чоловіком і жінкою. Письменник глибоко розкриває тему самотності, внутрішніх переживань. Це історія подружжя на тлі соціальних змін та трагічних наслідків Чорнобильської катастрофи, яка змінила долі людей назавжди.

Книгу варто прочитати якщо вас приваблюють особливості внутрішнього світу персонажів, хочете більше дізнатися про пошук сенсу життя та подолання душевної кризи після катастрофи. Цей текст допоможе повірити в себе навіть тоді, коли здається, що втрачено більше, ніж можна було собі уявити і витримати.

06.04.2025