У мареві

Книга за своєю атмосферою темна, жорстока, гнітюча, емоційно-містична. Вона поєднає в собі елементи психологічного роману, детективу, фентезі,міфології.

Читаючи її, ти постійно знаходишся у напрузі. Адже уявляти оцих страшних істот, потвор (нікси, русалки, демони), які живляться енергією немовлят, забирають душі, зʼїдають серця дуже неприємно. А ті жахіття, які вони чинять, змушують серце битися частіше, забирають спокій.

Автор дуже вміло поєднує два світи. Світ людей і світ істот. Цим самим він хоче нам показати, наскільки люди бувають близькі до того, щоб стати істотою. Адже всі наші думки, бажання матеріалізуються, тож треба себе контролювати. І як виявляється, не завжди людина є тією, якою ми її бачимо. Її внутрішній світ приховує в собі безліч темних таємниць і не тільки, а ще особисті трагедії, що є ще болючішим. І так важливо не потрапити в пастку до зла, знайти себе, зрозуміти своє призначення у житті.

Саме за допомогою використання образу міфічних  істот, автор хоче показати наші потаємні  страхи, бажання,слабкості.

Темп книги повільний, розмірений. В деяких місцях я не завжди розуміла, про що йде мова, було іноді важкувато розібратися  в особливостях надприродного світу.

Книга містить гарні кольорові ілюстрації, що дає можливість глибше поринути в інший світ, уявити героїв.

Здивувало те, що книга   розрахована на вік 12+, адже в ній достатньо інтимних сцен з подробицями, та й наявні жорстокі сцени. Мені дорослій було іноді моторошно, іноді бридко, а що вже казати  про підлітків.

Загалом книга сподобалась!