Українська південна готика

Сюжет цієї книги - це відвертий виклик будь-якій камерності чи стриманості. Загинайте пальці: інспектор охорони, що ловить кулю під час пограбування ювелірки в Кременчуці; фатальна жінка, яка приїжджає в Україну на замовлення китайського мільярдера; колишній київський викладач, що встряє у розслідування одразу трьох убивств.
Звучить так, ніби авторка вирішила запхати в один текст відразу кілька різних романів. На папері таке нагромадження ліній може здатися майже абсурдним, але саме ця абсолютна стилістична надмірність змушує текст працювати. Це такий собі літературний адреналін, де немає часу на повільні рефлексії, бо локації, мотиви та герої змінюються з шаленою швидкістю, неминуче рухаючись до точки зіткнення.

У центрі цієї воронки — реальна історична постать Софії Фальц-Фейн (уродженої Кнауф), відомої як «володарка Асканії», та легенда про зникле золото херсонських поміщиків. Авторка чудово розуміє ілюструє жорстке правило: ніщо так не притягує сучасну кров і жадібність, як старі, невідкопані імперські капітали. Степи тут - це не романтична декорація для народних пісень, це велетенський, мовчазний цвинтар амбіцій, який продовжує збирати свої жертви навіть через століття.
Доречі, містика в «Заклятому місяці» - це не просто декоративний прийом для лякання, а повноцінний гравець на дошці. Самотній, майже примарний вовк, що блукає заповідником, працює як абсолютний символ невідворотності. Поки люди, осліплені жадобою, плетуть свої багаторівневі кримінальні схеми, підставляють одне одного і намагаються переграти долю, над ними висить цей первісний, ірраціональний фатум.

«Заклятий місяць» - це не холодний, аналітичний детектив, де ти шукаєш вбивцю виключно шляхом логічної дедукції. Це драйвовий, кінематографічний містичний трилер. Він не намагається бути стерильно реалістичним, натомість пропонує густу історію про те, що деякі скарби краще ніколи не діставати з-під землі. Бо прокляття, яке їх охороняє, завжди виявляється більш голодним, ніж будь-який мисливець за наживою.