Вежа із чорного дерева

Центральна новела, що дала назву збірці, — це шахова партія між двома художниками. Молодий, амбітний представник сучасного мистецтва протистоїть старому генію, що живе у своїй "вежі" — світі, де панують лише його власні правила. Їхня розмова — це сутичка двох епох, двох світоглядів, де слова гостріші за пензлі. А на тлі цього поєдинку розгортається таємничий еротичний трикутник, що нагадує: справжнє мистецтво — це завжди про життя, а не про теорію. Інші новели, наче відлуння, відгукуються головною темою. "Енігма" — це детектив, де загадкове зникнення політика є лише приводом для роздумів про свободу та ілюзію. "Басейн" — це мікрокосмос людських стосунків, де за невинним пікніком ховається драма. "Ельма" перетворює середньовічну легенду на притчу про вічне кохання. "Вежа із чорного дерева" — це літня гроза в літературному світі. Вона вражає своєю силою, змушує задуматися і залишає після себе відчуття свіжості та оновлення.