У творі розповідається про життя сім’ї графа Максиміліана Моора. Його старший син Карл став розбійником. Одного дня Франц, молодший брат Карла, приніс батькові листа від довіреного з Лейпціга, в якому розповідалося, що Карл „ Наробивши боргів на сорок тисяч дукатів, звівши, перед тим, дочку тутешнього банкіра, і смертельно поранивши на дуелі її залицяльника,  вирішив втекти від правосуддя, а з ним ще семеро таких як він....” Дізнавшись про це, старий Моор вирішив, що Карл має жити у злиднях, поки не зміниться і попросить у нього прощення. Батько попросив Франца написати про це Карлові. В той час Карл написав батькові листа, в якому, просив пробачення за свої злочини. Проте, Франц хотів бути односібним володарем батькової спадщини. Він перехопив, знищив цього листа і написав Карлові, що батько його ненавидить і ніколи не простить йому. Отримавши цю сумну звістку, Карл погодився стати отаманом ватаги розбійників і подався в богемські ліси, вчиняючи на своєму шляху жахливі злочини. Він дав клятву ніколи не покидати своїх друзів – розбійників. Франц, прагнучи батькової смерті, домовися з дворянином Германом, що той прийде до старого Моора і скаже що, Карл загинув у війні Прусії з Австрією від розпачу, що не має батькового прощення. Почувши цю страшну новину, старий Моор занедужав і знепритомнів. Франц подумав, що батько мертвий і похоронив його у фамільному склепі. Опритомнівши, старий Моор відкрив кришку труни. Коли Франц побачив, що батько все ще живий, він ув’язнив його у старій башті, і наказав морити старого голодом. Проте, Герман приносив старому хліб і воду. Амалія, кохана Карла, все ще його любила і незважала на залицяння Франца. Через деякий час Карл під виглядом чужинця потрапив у свій замок.

Данієль – старий дворецький, впізнав Карла. А коли Франц наказав Данієлю вбити Карла, старий дворецький пішов із замку Моорів, щоб не брати на душу тяжкого гріха. Незабаром, Карл визволив батька з в’язниці і наказав своєму товаришеві, розбійникові Швайцерові вбити Франца, але Франц покінчив життя самогубством, задушившись. Старий Моор, виснажений холодом і голодом помер у сина на руках. Карл відмовися від ролі отамана розбійників, бо хотів повернутись до Амалії і жити мирним життям. Проте розбійники назвали його зрадником і клятвопорушником. Карл у розпачі вбиває Амалію і вирішує віддатися у руки правосудддя.       

Грудень 2024