В історичну основу роману "Падіння короля" данський письменник Йоганнес В.Єнсен поклав події кінця XV - першої половини XVI століть. У ті часи постать Короля Крістіана II була досить вирішальною в історії Скандинавії. Його правління тривало лише десять років, але було дуже бурхливим і змістило хід подальшої історії Скандинавського півострову. Швеція вимагала на той час самостійності від Датського королівства, звісно що це не входило до планів короля, він все життя боровся за відновлення союзу Данії, Швеції та Норвегії, тому й головним його завданням було зламати опір. І Крістіану ІІ вдалося досягнути цього - він був коронований як король Швеції. Але монарх встиг побувати королем не лише Швеції, а й принагідно Норвегії. І весь його шлях до влади сповнений жорстокостей.

Проте правління короля на землях Швеції було нетривалим - заколот датських феодалів, що спалахнув у цей же час, змусив Крістіана II покинути Швецію і повернутися до Данії.

На сторінках роману Єнсеном детально описані моменти масових страт шведського духовенства та знаті, які не підтримували короля. Це була помста Крістіана за опір шведських дворян. Та, коли відбулося знесення влади короля, і повернення його до Данії, шведи у відповідь страчували прибічників короля Крістіана ІІ, які брали участь у розплавах за його правління.

Уособлюючи шлях короля із життям звичайної людини, автор розповідає про службу в нього певного Міккеля Тергерссена, який паралельно повторив його шлях. Власне й книга оповідає про дві фатальні долі: долю Міккеля — сина сільського коваля, вченого студента і солдата та долю короля Крістіана II.

Після повернення до датських земель Король стикається з протидією з боку датської знаті, яка не бажає йому підкорятися, а також з несвідомістю датських селян, які живуть сьогоднішнім днем. Король Кристіан ІІ не може наважитися, чи припинити боротьбу за трон чи продовжити її. Саме в цей момент він усвідомлює безперспективність своєї політики, та все ж не може знайти сил відмовитися від неї.

Назва книги "Падіння короля" символічно відтворює безуспішність його політики - замість успішного розвитку й процвітання великої держави, Данія «випадає з історії» на всі століття по тому із впливових країн, перетворившись на пересічну європейську державу.