Загадка Марі Роже

В оповіданні «Вбивство на вулиці Морг» перед нами зʼявився аналітик Дюпен, який шляхом логічних міркувань зміг знайти злочинця. В оповіданні «Загадка Марі Роже» знову зʼявляється Дюпен. Але тепер він постає як авторитет, до якого звертається префект, бо знайти вбивцю Марі Роже виявилося заскладно. Тому деякі критики вважають «Загадку Марі Роже» своєрідним продовженням попереднього оповідання. Єдина відмінність полягає в тому, що описаний у цьому оповіданні злочин дійсно відбувся і Марі Роже реально існувала. 
Автор веде оповідь від свого імені. Він розмовляє з Дюпеном, і той наводить свої аргументи в підтримку власної версії скоєння злочину. Отож, Париж. Молода дівчина Марі Роже працює у парфумерній крамниці. І раптом зникає. Всі шукають її, думають про злочин. Але дівчина раптом зʼявляється, нібито нічого й не сталося. Втім, через декілька років, коли в Марі вже є наречений та шанувальники, дівчина знову зникає. Цього разу - її знаходять мертвою, у Сені. Газети пишуть про цю трагедію, ганяючись за сенсацією. То хто ж є вбивцею? Банда молодиків чи одинак? Чому Марі зникала і поверталася? Чому матір цього разу перед тим, як дочка пішла, припустила, що більше її не побачить? 
Дюпен береться за справу і аналізує газетні публікації. Автор приходить йому на допомогу. Чи зможе він знайти вбивцю? 

Мої враження од цього оповідання є неоднозначними. Я очікувала більшого та щиро сподівалася, що ось зараз Дюпен знайде якусь таку яскраву деталь, і вбивцею виявиться хтось дуже знайомий. Як це в Агати Крісті часто буває. А ось цей стиль з аналізом газетних публікацій трохи мене втомив. Подеколи я втрачала сенс оповіді, бо не могла зрозуміти, що ми шукаємо, що те так у тих замітках. Із цим Едгар По, як на мене, перемудрив. Тому виникало питання: це художній твір чи документальна хроніка? Ми шукаємо реального вбивцю Марі Роже чи літературного героя? Тим не менш, відзначу, що для 1840-х років оповідання виглядає оригінальним та цікавим. Воно є одним з перших детективних оповідань в історії, тому всі ці неточності та огріхи можна списати на закономірність становлення нового літературного жанру.