Зіна

Зіна - головна героїня однойменного оповідання. Я б назвала її революціонеркою. Дівчина, яка не може не привабити через свою активну позицію. Вона робить усе можливе і навіть неможливе, аби випустили на волю її коханого Архипа, який грозиться голодувати, якщо Зіна не зробить усе вчасно. У мене тоді виникла думка: а що ти можеш зробити, друже? Лише погрожувати голодом? 
А Зіна, тим не менш, свого досягла. Доказ її рішучості також у виступі перед страйкарями, коли вона словом закликає їх боротися за свої права, нічого не боятися. Й тут Винниченко демонструє сильну жінку, яка готова іти до останнього заради високої ідеї, та не такого сильного чоловіка. Навіть оповідач, що завжди і всюди супроводжує Зіну, на її тлі видається нерішучим та лінкуватим, йому краще на канапі полежати, в той час як вона визволяє свого побратима з увʼязнення. 
Зважаючи на те, що Винниченко ідеологічно був соціал-демократом, образ Зіни цілком відповідав уявленням партійців про жінку-борчиню. А мені приємно, що хоч у цьому оповіданні Володимира Кириловича нікого не вбили.