Зустріч з Великим восьминогом

Якщо Шеннон Гейл у четвертій книзі заморозила наших героїв зовні, то туї Т. Сазерленд у «Проти течії» заморожує їх зсередини страхом і підозрами. Це та сама поворотна точка серії, де будь-які залишки наївної дитячої казки остаточно зникають, і починається справжня, жорстка психологічна драма з дуже високими ставками.

Герої вирушають до Ста островів (місцевого аналога Океанії), щоб знайти талісман Великого восьминога Мулопа. Здавалося б, тепле море і тропіки - ідеальне місце для перепочинку після арктичних морозів. Але замість екзотичної пригоди ми отримуємо класичний герметичний трилер.
Завойовники дивовижним чином постійно опиняються на крок попереду, і діти остаточно розуміють найстрашніше: серед них є «кріт», який регулярно зливає інформацію ворогу. Сазерленд віртуозно прописує цю токсичну атмосферу. Уяви: ти на кораблі посеред безкрайнього океану, втекти нікуди, а людина, з якою ти ділиш їжу і якій довіряєш спину в бою, може виявитися твоїм катом. Цей паралізуючий психологічний тиск руйнує команду Зелених мантій набагато швидше і ефективніше за будь-яку зброю.
Зустріч із Великим восьминогом кардинально відрізняється від усіх попередніх квестів. Мулоп не просто сидить у своїй схованці, чекаючи на героїв, - він сам кличе їх через віщі сни. У літературі вода та сновидіння завжди символізують підсвідомість і найглибші емоції. Дітям доводиться буквально і метафорично пірнати на самісіньке дно власних страхів. Талісман коралового восьминога неможливо здобути грубою силою чи швидкістю; він вимагає абсолютного прийняття себе та вміння слухати інтуїцію.
І саме тут сюжетна лінія Мейлін сягає свого найтрагічнішого піку. Дівчинка дізнається страшну правду про долю свого батька-генерала і про те, як працює жовч (аналог нектарину у завойовників, який щоправда породжує насильний зв'язок з твариною, а не органічний). Те, що відбувається з нею у фіналі книги, розбиває серце вщент і повністю перевертає розстановку сил перед вирішальними битвами. Сазерленд залишає нас над емоційною прірвою.