Коли мені було одинадцять-дванадцять років, то я познайомився зі всесвітом Гаррі Поттера. Першу частину я вже оглянув. І виявилось, що ностальгія то є страшна штукенція. На хвилі гарних спогадів, першій частині багато-чого пробачалось. А от з другою частиною вже все інакше. До "Таємної кімнати" я ставлюсь набагато прохолодніше. Так, в дитинстві я більше любив цю частину, але зараз вона суттєво програє іншим частинам саги.