Кумедія з Костем | Рецензії на книги, відгуки про прочитане, рейтинг - кращі книги

You are here

Кумедія з Костем

4.333335
Ваш голос: Немає Середня: 4.3 (3 оцінок)
Анотація: 

Володимир Винниченко (1880—1951) — видатний український письменник XX ст. — як дитячий письменник починається з оповідання «Кумедія з Костем». Тож не випадково таку назву дістала збірка яскравих захоплюючих оповідань для дітей. Письменник з любов'ю оповідає про сповнені ризику пригоди своїх маленьких героїв, про диваків, або ж про таких дітей і підлітків, які чимось вирізняються серед ровесників. Симпатії автора — на боці гордих, неординарних, кмітливих героїв, які вміють захистити власну честь, стати в оборону правди і справедливості.

Рецензії та відгуки на книгу (4)

Хто не читав цього оповідання, може подумати з назви, що буде весело та смішно. Та хіба Винниченко звик до такого жанру? У нього ж у кожному творі якась трагедія. Не виняток і «Кумедія з Костем» - історія байстрюка. В наш час подібний сюжет виглядає дико: пан спить зі своїми служницями, народжуються діти, він служниць після цього звільняє. У наш час такі жінки розкрутили б пана на гроші, наробили б галасу та мали б забезпечену старість. А на початку двадцятого століття все було інакше.

вподобати
0 користувачів вподобало.

Неочікувано розгортання сюжету так званої "кумедії" - а починалось все як пригодницька книга про сільських хлопців - натомість твір перетворився у драму з сумним кінцем.

вподобати
0 користувачів вподобало.

клас
вподобати
0 користувачів вподобало.

Не знаю, ці оповідання гарні але сумні і, як на мене, зовсім не дитячі.
вподобати
0 користувачів вподобало.

Цитати (4)

Коли Костя обмивали, в руці його, блідій і негнучкій, з почорнілими слідами дряпинок, зацуплена була цигарка. Баба хотіла розцупить пальці, але Тетяна не дала виймать її, і так його й обмили з нею.
вподобати
1 користувач вподобав.

Пан же стояв і з нудьгою чекав, коли фершал обдивиться. Сам був поважний, з широкою, чепурно розчісаною бородою й суворими очима в окулярах. Коли яка з покоївок його ставала вагітною, він кликав її до себе, скидав окуляри, й очі ставали ще суворішими. Він дуже був строгий щодо цього — зараз же давав рощот, хоч би дівка й присягалася, що дитина від нього. Дівка не повинна мати дітей без божого благословення, без вінчання. І сам навіть церковним старостою був.
вподобати
0 користувачів вподобало.

І тільки одного він, здається, дуже не любив, коли йому починали говорити, що він — байстрюк, а батько його — пан. Тоді він зараз же схоплювався й біг щосили куди-небудь подалі. Це всі знали й любили цим дражнити його.
вподобати
0 користувачів вподобало.

Хлопці знову засміялись. Річ у тім, що Кость ніколи не плакав. Не плакав та й годі, такий кумедний! Як його вже не били і хто вже його не бив: і ланові, і кухарки, і скотарі, і свинопаси — нізащо не плакав! Уже й на парі йшли не раз, що заплаче, і таки ні. Зіщулиться тільки, втягне гостру голову свою в плечі та все своє "хрр!". Коли ж уже, наприклад, кинуть за пазуху жарину або заткнуть голку в бік, то заверещить тоненько-тоненько, зажмуриться й біжить куди попало.
вподобати
0 користувачів вподобало.

Користувачі яким сподобалась книжка - також вподобали