Конкурс відгуків на прочитані книжки!
Даруємо книжкові сертифікати найактивнішим дописувачам відгуків у жовтні 2025 року Детальніше
You are here
На Західному фронті без змін
(13 оцінок)
Тематика:
Тематика:
Видавництво:
Видавництво:
Рік видання: 2008
Рік видання:
2008
ISBN: 966033853-8
ISBN:
966033853-8
Анотація:
"На Західному фронті без змін" - перший успішний твір Ремарка. Це роман про війну і проти війни. Головний герой - Пауль Боймер - солдат Першої світової. Він називає своє покоління втікачами, бо вони тікають від самих себе, від життя, яке стало таким страшним, що замість того, щоб "любити життя і світ", їм довелося стріляти в них. Вони звикли до окопів і смертей, але не хочуть визнати таке життя нормальним, бо зберегли людяність і здатність дружити.
Інші видання
Рецензії та відгуки на книгу (2)
Рецензії на книгу (2)
Цитати (20)
Безпорадні, як діти, і досвідчені, як старі люди, ми жорстокі, і сумні, і несерйозні,— мені здається, ми вже пропащі.
Опубліковано EduardGol, Травень 28, 2014 - 06:57
I я знаю: все, що тепер, поки ми на війні, потонуло в нас, немов каміння, після війни знову спливе на поверхню, ось тоді й почнеться боротьба між життям і смертю.
Опубліковано EduardGol, Травень 28, 2014 - 06:57
Що сталося б із нами, якби ми збагнули все, що відбувається на фронті!
Опубліковано EduardGol, Травень 28, 2014 - 06:56
Чийсь наказ перетворив ці тихі постаті в наших ворогів; інший наказ міг би перетворити їх у наших друзів. Якісь люди, що їх ніхто з нас не знає, сіли десь за стіл і підписали угоду, і ось уже кілька років нашою найвищою метою стало те, що звичайно все людство вважає ганьбою і за що найтяжче карає.
Опубліковано EduardGol, Травень 28, 2014 - 06:56
...тепер його цікавить, як власне виникають війни.
— Здебільшого через те, що якась країна тяжко скривдила іншу,— впевнено пояснює Альберт.
Тьяден прикидається, ніби не розуміє.
— Якась країна? Щось я не збагну. Хіба гора в Німеччині може скривдити гору у Франції? Або річка, або ліс, або поле.
— Ти справді такий бовдур чи тільки прикидаєшся? — сердиться Кроп.— Я ж не те хотів сказати. Якийсь народ скривдить інший...
Опубліковано EduardGol, Травень 28, 2014 - 06:56
Держава і батьківщина — це таки справді не одне й те саме.
Опубліковано EduardGol, Травень 28, 2014 - 06:55
— Мені здається, що це наче якась лихоманка,— каже Альберт.— Ніхто начебто не хоче війни, аж раптом вона вже тут. Ми не хотіли воювати, інші твердять те ж саме, а проте вже півсвіту воює.
Опубліковано EduardGol, Травень 28, 2014 - 06:55
Ми завжди бачимо все занадто пізно. Чому нам не кажуть про те, що ви такі самі нещасні бідолахи, як і ми, що ваші матері так само побиваються за синами, як і наші, і що ми з вами однаково боїмося смерті, однаково вмираємо і однаково страждаємо від ран... Даруй мені, хлопче, хіба ти міг бути мені ворогом?
Опубліковано EduardGol, Травень 28, 2014 - 06:54
Це добре діє, коли я називаю себе на ім'я. Здається, то говорить хтось інший, що має наді мною велику владу.
Опубліковано EduardGol, Травень 28, 2014 - 06:54
...анекдот про військового лікаря: на комісії він викликає за списком людей, і, коли до нього чоловік підходить, він, не дивлячись, оголошує: «Придатний до служби. Нам на фронті потрібні солдати». От якось до нього підходить чоловік на дерев'янці, а лікар знов оголошує: «Придатний».
Опубліковано EduardGol, Травень 28, 2014 - 06:51
Користувачі які хочуть прочитати (3)
Користувачі яким сподобалась книжка - також вподобали
