Лідія — центр всесвіту сім’ї Лі. Довкола неї обертаються усі мрії, сподівання, слова і вчинки. Мати наперед визначила її долю — свою блакитнооку дівчинку вона бачить лікаркою, дорослою, упевненою в собі жінкою. Купує їй книжки, допомагає робити домашні завдання, береже, мов коштовний скарб, і навіть не пускає з дому. Батько мовчки потурає дружині. Інші двоє дітей ростуть у тіні виплеканого батьками “сонечка”. Та одного дня їхня зірка зникає назавжди. Чорна діра, що утворилася у душах батьків, затягує всіх, хто лишився... Чи наважаться рідні, опинившись на краю прірви, нарешті сказати те, про що мовчали?