Сміх, та й годі! Мій вчорашній відгук на нашумілу книжку Шмітта «Двоє добродіїв із Брюсселю» дав швидкий, несподіваний плід. Вранці я отримав повідомлення вже про цю книжечку. А мене достатньо поманити фотографією книжечки, далі процес піде сам. Післяобідній час. Автобус. Бібліотека. Буквально за пару хвилин книжка в моїх руках і, посміхаючись, я оцінюю її об’єм. Якраз доїхати до своєї зупинки і можна повертатися знову до бібліотеки.