You are here
Царівна
(5 оцінок)

Видавництво:
Видавництво:
Рік видання: 2009
Рік видання:
2009
ISBN: 978-966034219-4
ISBN:
978-966034219-4
Анотація:
Ольга Кобилянська (1863-1942) - відома українська письменниця демократичного напряму. Однією з проблем, які глибоко її хвилювали, була доля жінки, її право на освіту, працю, на громадське життя. Цій проблемі й присвячена повість письменниці «Царівна» (1895), про яку свого часу Леся Українка писала: «Краса цієї повісті не так в її ідеях, як у глибокій, тонкій, логічній психології героїні Наталки. Читаючи історію думки Наталчиної, я немов бачила перед собою історію цілого нещасливого нашого інтелігентного жіноцтва».
Рецензії на книгу (0)
Цитати (13)
Мати таку свободу , щоби бути собі ціллю!
Передовсім бути собі ціллю, для власного духу працювати, як бджола; збагачувати його, збільшати, довести до того, щоб став сяючим, прегарним, хвилючюим,зоріючим у тисячних красках!
Передо всім бути собі ціллю й обробляти самого себе, з дня на день,з року до року. Різьбити себе, вирівнювати, щоби все було складне, тонке, миле. Щоб не сталося дисгармонії ані для ока, ані для серця, для жодного зі змислів.Щоби жадоба за красою утихомирилася.
...
Опубліковано Gabriet, Грудень 28, 2012 - 04:31
Що називаємо щастям? Поодинокі чуття в поодиноких хвилях?
...
Опубліковано Gabriet, Грудень 28, 2012 - 04:30
Ліпша смерть, ніж життя, опутане неміччю і брудом.
...
Опубліковано Gabriet, Грудень 28, 2012 - 04:29
В моїй душі повно мрій, багато образів,барв... Коли би я вміла музику, которою впоююся, то укладала би все те в мелодії. Декотрі з них було би дуже, дуже трудно відограти...
...
Опубліковано Gabriet, Грудень 28, 2012 - 04:28
«Вона стояла, як вчора рано, закинувши сплетені руки за голову, обгорнена чудовим волоссям своїм, що сягало аж до землі, і дивилась широко відкритими очима кудись у далечину. Її бліде перемучене лице свідчило про важку боротьбу всередині себе, але блиск її очей говорив про перемогу. Стягнувши гордо брови, думала вже спокійним переконанням. «Буду жити, – думала вже сотий раз, – і йти тою самою дорогою, що досі.
...
Опубліковано Gabriet, Грудень 28, 2012 - 04:26
«Що зі мною? Що з ним? Що з всіма, всіма тими, що мають серце в грудях?» О. Кобилянська «Царівна»
...
Опубліковано Gabriet, Грудень 28, 2012 - 04:25
«Розказую йому дуже багато, думаю вголос перед ним. А він слухає, слухає… задумається або задивиться кудись далеко вперед себе, і тоді люблю на нього дивитись, тоді його очі такі сяючі, я сказала б щасливі! Чи він знає, що вони в нього так сяють? Коли я з ним я спокійна і впевнена, що зі мною нічого не станеться, і боляче не буде і ніхто не образить мене. Я слухаю його, коли він мені щось радить, і послух той не має для мене нічого принижуючого.
...
Опубліковано Gabriet, Грудень 28, 2012 - 04:24
«Вам ніколи не спадало на думку, що в людських думках настав застій, що вони потребують якогось сильного зрушення, щоб змінитись, віджити, але не теперішнім плитким, самолюбним життям, лиш якимось кращим, чистішим і сильнішим!»
О. Кобилянська «Царівна»
...
Опубліковано Gabriet, Грудень 28, 2012 - 04:23