Ґідеон-Фоллз. Книга 4

У «Пентокулусі» Лемір розгортає сюжет у кількох часових та просторових лініях. Теми часу, реальності, страху, віри — присутні дуже напружено. Особливо цікаво спостерігати, як Лемір працює зі страхом не як з ефектом, а як з атмосферою, як із чимось, що тягне героїв до дна, але одночасно змушує рухатися, шукати. Лемір вдало балансує між містикою, жахом і реальністю, так що читач весь час перебуває на межі – не знаючи, чи те, що бачить, — фантазія, чи реальність.