Я давно хотіла почитати цю книгу, аж надто багато розмов і пересудів про неї. Твір постійно знаходиться на вустах у громадськості. І це не дивно. Ернесту Хемінгуею за "Старий і море" була присуджена Нобелівська премія.

Буду відвертою, зізнаюся, що досить далека від усього, про що розповідається в книзі. Море, ловля риби та інше - ні до чого з цього у мене немає інтересу. Але навіть ця обставина не завадила зародитися почуттю симпатії і поваги до головного героя - старого рибалки Сант’яго.

Вся повість складається з роздумів головного героя, його віри в свої сили і прагнення вижити. Хемінгуей пише цікавою мовою, просто приковує всю увагу до повісті, не даючи відволіктися на щось інше.

Книга про унікальну здатність слухати, розуміти, підтримувати і допомагати. Книга про терпіння і вміння чекати. Книга про подвиг і перемогу над самим собою. Книга про Віру. "Старий і море" потрібно прочитати всім, особливо сьогодні, коли "війна" між віками і поколіннями стала відкритою; коли залишилася напризволяще старість, де не поважається сивина, "ущільнюються" будинки престарілих. Ця книга буде актуальною до тих пір, поки є на Землі батьки і діти, діди і внуки, наставники і учні ...