Ця історія, на відміну від «Гіпотези кохання», далася мені складніше. Але я читала до кінця і не шкодую. Так, як на мене, Алі Гейзелвуд просто богиня в написанні ромкомів. Гумор, розкриття персонажів і постільні сцени як завжди на висоті.