Романом «Вежа Мінерви» від видавництва Фоліо Лора Підгірна розпочинає серію ретродетективів «Інеса Путс. Панянка-детектив з Проскурова». Тож вже з назви серії ви можете здогадатися про що йтиметься. Але давайте я трохи ширше відкрию вам суть цього твору та майбутнього циклу загалом.

На дворі осінь 1905 року. У місто Проскурів Подільської губернії (так у ті часи називався сьогоднішній Хмельницький) несподівано для усіх повертається з Парижу донька місцевого комерсанта Якова Путса Інеса. Насамперед це стало несподіванкою для її батьків. Вони вважали, що доля їхньої єдиної дитини склалася надзвичайно вдало. Адже з допомогою паризьких родичів їм вдалося віддати доньку за багатого і впливового Лорана Монтеск‘є, співробітника міністерства закордонних справ Франції. І от через два роки після такого престижного заміжжя Інеса повертається до Проскурова без чоловіка та оголошує, що розлучається з французом. Спершу родина думала, що витівка доньки - не більш як черговий жіночий каприз і незабаром все стане на свої місця, але, як виявилося, вони помилялися. Наміри Інес були рішучими і безповоротними.

З перших хвилин появи Інес на пероні Проскурівського двірця, куди вона прибула кур'єрським потягом, розмірений і тихий плин життя провінційного міста зазнав зрушень. Цьому причиною стала пікантна сцена, яку спровокував відомий на всю округу граф Юзеф-Миколай Потоцький. Наступного дня газети Проскурова вийшли з сенсаційними заголовками та фото, а містяни отримали привід для свіжих пліток. Тож, щоб згладити свою провину, граф запрошує родину Путсів до себе в маєток на осінній бал. І саме там стається неординарна подія - вбивство молодої панни, яку теж було запрошено графом на бал. До розслідування береться проскурівський слідчий Олексій Завальський, а Інеса стає йому в цьому відданою помічницею.

Про детективів-чоловіків існує безліч ретророманів, а от книг, де за розкриття кримінальних злочинів береться тендітна панянка, я щось не дуже пригадую. Бо в часи сторічної давності якось не прийнято було особам жіночої статі братися до справ, які звикло були парафією чоловіків. Тож Лора Підгірна ламає стереотипи і показує нам рішучу та енергійну молоду особу, яка відчуває в собі потенціал зайнятися кримінальним розслідуванням. Для цього у неї є гострий та аналітичний розум, а ще характер, що виплеканий французькими феміністичними віяннями початку ХХ-го століття. Окрім того, наша героїня - красива, вишукана та елегантна жінка з бездоганним смаком. Не дивно, що сам граф Потоцький задивляється на неї з щирим захопленням та пристрастю. Але серце Інес належить зовсім іншому.

Тема почуттів Інес Путс та Олексія Завальського стала гарним доповненням до кримінальної лінії роману. Давня пристрасть молодих людей не зникла після кількарічної відсутністності Інес у Проскурові. Навпаки, життєвий досвід, набутий Олексієм та Інес за цей час, дав їм можливість зрозуміти глибину і справжність своїх почуттів.

Сторінка за сторінкою перед читачем розкриваються таємниці, відкривається темний бік життя, на перший погляд, добропорядних мешканців Проскурова. І тут вже детективна лінія переплітається з психологічною. Бо на передній план виходять такі чинники, як вагомість родинних стосунків, вірність та зрада, честь та обман. Що важливіше, бути чесним і неупередженим чи стати на захисті доброго імені рідної людини? Таке питання постане перед героями роману і тоді треба буде робити рішучий вибір.

Я давня прихильниця творчості Лори Підгірної. Її серія пригодницько-історичних романів про українського розвідника Марка Шведа мене надзвичайно захопила та закохала в головного героя. Та й роман «Омбре», з якого я розпочала знайомство з творчістю авторки, заслуговує найвищих похвал. Але якщо попередні твори мають надзвичайно ґрунтовну історичну базу, на якій будуються складні сюжетні лінії, то роман «Вежа Мінерви» дещо простіший, та від того не менш цікавий. Він читається дуже легко та захопливо. Та й, по правді сказати, тут теж авторка не відмовивалась він використання певних історичних подій та особистостей. Залучення до сюжету графа Юзефа-Миколая Потоцького та опис його маєтку «Маленька Англія» в подільських Антонінах придає роману реалістичності. Мені захотілося дізнатися більше про цю людину і я не полінувалася звернутися до Вікіпедії. Граф справді був дуже прогресивною людиною, що випереджала свій час. Його маєток в Антонінах вражав уяву і відповідав рівню найсучасніших європейських палаців. Юзеф-Миколай народився у Львові в сім'ї графа Альфреда Потоцького, австрійського намісника Галичини та княжни Марії Сангушко, а одружений був на княжні Гелені Радзивіл. Його родовід дав графу гарну основу для розвитку здібностей та примноження маєтностей. Юзеф-Миколай Потоцький займав високі посади в тодішній Російській імперії та володів великою кількістю успішних підприємств. А ще він був найвідомішим польським мисливцем свого часу і регулярно брав участь в африканських сафарі. Тож можете уявити, що маючи такого персонажа, роман аж ніяк не має шансу бути нудним. Окрім того, родзинкою сюжету є приналежність персонажів роману до таємних товариств, які були популярними в описаний історичний період.

«Вежа Мінерви» - це перший роман з майбутньої серії. Він є, так би мовити, затравкою, тизером тих подій та кримінальних справ, які в майбутньому доведеться розслідувати нашій панянці-детективу Інесі Путс. Тому я впевнена, що в наступних романах цього циклу події будуть розгортатися ще цікавіше і динамічніше. Та й, наскільки я знаю, чекати продовження довго не доведеться. Друга частина ретродетективу про Інесу Путс вже незабаром побачить світ і я буду рада дізнатися, який наступний злочин випаде розслідувати нашій невгамовній та допитливій Інесі. А вам раджу прочитати роман «Вежа Мінерви», щоб познайомитися з цією непересічною проскурівською панянкою.