You are here
Дівчина з Данії
Я купила цю книжку зовсім недавно, коли вже впритул зацікавилася скандинавами. Її назва була аж надто красномовною - «Дівчина з Данії». І хоч насправді цей роман був написаний американцем Девідом Еберсгоффом, подих Данії я таки в ньому відчула. Українською книжка вийшла у Видавнича група KM-Букс в перекладі Тетяни Зотової.
Роман «Дівчина з Данії» написаний на основі реальних подій, що мали місце у двадцятих-тридцятих роках минулого століття. Головною героїнею цієї історії стала жінка, відома світові під іменем Лілі Ельбе. Але появі на світовий загал Лілі передувала інша, доволі драматична і нетипова для того часу, історія.
Все почалося з того дня, коли юна Грета Уод, каліфорнійка за походженням, закохалася у свого професора живопису Ейнара Вегенера і поцілувала його прямо на сходах Королівської академії мистецтв у Копенгагені напередодні Великої війни. І хоч війна кардинально змінила траєкторії їхніх життів, та навіть їй не вдалося перехитрити долю. У 1919-му Грета та Ейнар таки стали подружжям. Та головні події їхнього життя розгорнулися лише через шість років. На той час вони обоє стали вже досить відомими у Данії художниками. Одного разу, через відсутність натурниці, Грета попросила свого чоловіка позувати їй у жіночій сукні. Новоявлену модель напівжартома вона почала звали Лілі. З того дня життя Ейнара стало зовсім іншим. В його тілі почали жити дві людини і згодом одна з них таки візьме верх. Те, що її чоловіка Ейнара більше не існує, а дівчина Лілі попри все хоче придбати повноцінне жіноче тіло, першою зрозуміла Грета. І саме дякуючи їй та хірургу-новатору з німецького Дрездена професору Болку на світ з’явилася Лілі Ельбе.
Для мене ця історія стала відкриттям. Я навіть не уявляла, що перша операція зі зміни статі відбулася майже сто років тому. І якщо медичний аспект цього процесу я ще могла припустити, адже після Першої світової війни хірургія набула значного розвитку, то морально-етичну сторону уявити вкрай важко. Бажання якогось чоловіка змінити стать хірургічним шляхом в наші дні далеко не всі сприймуть схвально. Що ж говорити про реакцію суспільства, яку випробував на собі перший чоловік, який переніс таку операцію. Та Бог з ним, з суспільством, найбільше мене вразила Грета. Можна лише захоплюватися любові та відданості жінки, яка зрозуміла, що бажання Ейнара - це не його забаганка чи каприз творчої особистості, а нездоланна потреба самовизначення. Вона розуміла, що втратить назавжди свого коханого Ейнара, але пішла на цю жертву заради поваги до його особистості.
Я з великим захопленням читала цю книжку. Вона написана, як на мій смак, просто ідеально. Ця неспішна розповідь, що сторінка за сторінкою відкриває деталі, які дозволяють читачеві зрозуміти персонажів, осмислити їхні дії та заглибитися у їхній світ. Автор, пишучи про минуле своїх героїв, подає нам події невеличкими порціями, наче домішуючи дрібки борошна до тіста своєї розповіді, яка наприкінці стає випеченою хлібиною з ідеально збалансованою кількістю інгредієнтів. Як я люблю такі романи!!!!
Епоха міжвоєння - це особливо цікавий період історії. За кілька років Великої війни світ змінився кардинально. Наче після важких мук народилося щось нове і незвідане. Люди стали вільними, розкутими і сміливими. Вони з легкістю приймали зміни світу і змінювалися самі. Розвивалося мистецтво, науки, технології. Люди прагнули більшого, спішили жити, наче знаючи, що часу залишилося не так вже й багато. Попереду були нові великі випробування. І все це автор дуже виразно описав у своєму романі. Дії роману відбуваються у Копенгагені, Парижі та Дрездені. Ці міста стали чудовою ілюстрацією епохи. І якщо по Парижу і Дрездену я віртуально переміщалася разом з героями, легко впізнаючи знайомі місця, то Копенгаген був для мене невідомим і загадковим. Але думаю, що коли я потраплю у столицю Данії, то картинки з книжки спливуть перед моїми очима і я з приємністю пригадаю роман Девіда Еберсгоффа.
Але не тільки в замальовках Копенгагена відчувається скандинавскість цього роману. Найбільше дух Данії проявився в розповідях про Ютландію, малу батьківщину Ейнара Вегенера. Описи його дитинства і юності допомогли уявити життя та побут пересічних данців на початку ХХ-го століття, а ще дали зрозуміти корені проблеми, яку Ейнару довелося долати впродовж всього свого життя.
За романом «Дівчина з Данії» у 2015 році англійський режисер Том Гупер зняв однойменний фільм. Він здобув велику популярність та був вшанований багатьма нагородами. Мабуть, це дало поштовх популярності і самого роману. Бо українська версія книжки побачила світ вже після екранізації у 2017 році. Я не бачила фільму і дуже рада, що спочатку мені довелося прочитати книжку. Стиль її написання дозволив мені сповна насолодитися читанням та віртуально перенестися в мою улюблену епоху. І якщо ваші смаки та уподобання співзвучні з моїми, то я щиро рекомендую вам роман «Дівчина з Данії». Ця красива меланхолійна розповідь дасть вам можливість зазирнути в психологію людей, що жили сто років тому, а заразом і покопирсатися в закамарках власної підсвідомості.