Неймовірна, сумна і несправедлива історія кохання, яка не залишить нікого байдужим. Історія, яка розтрощить ваше серце вщент.

1942 рік. Доля Енн Келловей уже чітко окреслена — вона заручена з Джерардом Ґодфрі й вона упевнена, що буде щасливою. Але за кілька тижнів до весілля Енн вирішує разом зі своєю подругою дитинства Кітті піти на фронт медсестрою. Там вона зустрічає солдата Вестрі Ґріна, і в них заруджується справжнє кохання. У покинутому бунгало, де колись творив один знаний митець і яке тубільці вважали за прокляте місце, закохані створюють власний маленький світ. Війна закінчиться, і цим двом доведеться повернутися до колишнього життя й зробити вибір — якщо їм ніщо не завадить бути разом.
Через багато років уже бабусі Енн надходить лист від незнайомки, який повертає її в ті часи. Та чи матиме ця історія щасливий кінець?

Я обожнюю твори Сари Джіо, де розповідається про воєнні часи. Вона дуже майстерно описує ту тяжку атмосферу і ту напругу, яка панує в світі.

Дуже заплутана сюжетна лінія і мені наприкінці хотілось кричати від несправедливості, але сама кінцівка мені не дуже сподобалась насправд, навіть не зважаючи на те, що врешті решт все стало на свої місця . Хоча багато хто саме над нею проливає океан сліз.

Як і у всіх книгах Сари Джіо дуже простий склад написання. Я прочитала за декілька годин. Буквально проковтнула.