You are here
Нестерпна легкість буття; Кундера
воу-воу-воу, тут позитивні рецензії під'їхали!
Цього разу - на книгу "Нестерпна легкість буття", або, як назвала її моя коліжанка по книжковому клубу - "Нестерпна важкість читання" (як ви розумієте, рецензія позитивна лише від половини нашого #club11july) 💔
Одразу зазначу, що для цієї книги варто виділити декілька повноцінних вечорів, коли вас ніщо не відволікатиме і ви зможете повністю зануритись в неї. Тут не спрацює "читати по діагоналі", вихватуючи лише основні події. Їх то, в принципі, не так вже і багато, тому ми спостерігаємо не за розвитком подій, а більше за розвитком думок героїв.
Ми будемо спостерігати за впливом дитячих установок на майбутнє життя, за впливом політичної ситуації на вибір країни проживання, за боротьбою моральних принципів і внутрішнього конформізму, за вибором між гарним життям і повагою до себе. Спостерігатимемо за тим, як можна втратити перспективну кар'єру хірурга, стати мийником вікон і при цьому почуватися більш вільним і щасливим.
🖍Єдине, що не давало мені спокою увесь час читання - це позиціонування самої книги. І в описі, і в майже у всіх рецензіях її описують як "роман про велике кохання, про вірність і зраду", але весь час читання мене не покидало відчуття штучності цієї любовної лінії. Так ніби автор писав про те, що його дійсно хвилює, про вплив політичних справ на щоденні рішення людини, про її становлення і вибір, аж раптом згадував "Бляха, мені ж редактор казав, що треба писати про любофф, інакше це ніхто не купуватиме", і починалась вся ота фігня про "він любить її, але не може не спати з іншими жінками, бла-бла-бла, ля-ля-ля" 🤦♀️
З іншого боку, можливо, що через врахування сучасної ситуації, окупація Праги військами СРСР тригерить значно більше, ніж якісь ні до чого не приводячі романтичні захоплення.
Тож мій вердикт - читати, проте налаштувати себе, що читати вдумливо, роблячи паузи і повертаючись до прочитаного, щоб без поспіху пройти весь цей шлях разом з героями книги ❤️