You are here
Джім Шепард "Книга Аарона"
Книги про війну завжди емоційно важкі, але коли головні герої в них діти, їх аж ніяк не можна уникати.
Хоч і твори про Голокост об'єднує одна страшна тематика, але кожна історія в них по своєму гнітюча. Звісно, що жодна книга, в незалежності чи це спогади очевидців чи це праця з архівними документами, не взмозі описати всього трагізму тих подій. Дана книга серед тих, яку написано на реальних подіях.
У даному романі читач дізнається як із захопленням Варшави нацистами, змінюється життя її мешканців: постійно вводяться нові правила, які унеможливлюють умови проживання євреїв та створюється Варшавське гетто. В основі роману життя звичайного єврейського хлопчика. Аарон - це прототип всіх дітей варшавського гетто. Постійне відчуття голоду, розповсюдження епідемії тифу, воші, які не можливо вивести, холод не лише на дворі а й в приміщенні, трупи померлих, що лежали на вулиці, втрати близьких - так проходило дитинство
Аарона та його друзів.
Щоб прогодувати свою сім'ю Аарон долучився до банди дітей, яка займалася контрабандою продуктів: буд-яка вкрадена річ обмінювалася на їжу. Згодом Аарон втрачає сім'ю та опиняється на вулиці.
Аарона підбирає один чоловік - засновник "Будинку сиріт" Януш Корчак, прославлений на всю Європу письменник, лікар, педагог. Потрапивши в сиротинець, Аарона й далі супроводжують голод, холод, воші та небезпека підхопити тиф. Попри гнітючі умови життя, у книзі з особливою ніжністю описано ставлення Януша Корчака до дітей, його намагання їм допомогти. Та й взагалі ця історія присвята не лише дітям війни, а й постатті Януша Корчака. Тому дана книга дає можливість ще глибше дізнатися про велике серце відомого педагога.
Адже, не зважаючи, на світову знаменисть дитячого лікаря, у серпні 1942р. разом із 200 дітьми-сиротами, та персоналом сиротинцю депортують товарними вагонами у концтабір Треблінку. На залізничній станції, у Януша Корчака з'явився шанс на волю, але він не скористався ним, він до кінця буде відданний осиротілим дітям. Разом з ними він відправився в концтабір, де вийти можна було лише одним шляхом - через газові камери.