You are here
Василь Стефаник "Новели"( новела "Марія")
Слово Василя Стефаника завжди пробуджує гуманність, добро, співчуття до людського горя, чесність та справедливість, любов до України та її народу. Свою творчість, зокрема й новелу "Марія", письменник присвятив Україні.
Початок минулого століття приніс із собою як і великі надії, так і великі страждання. Перша світова війна пожирала все нові й нові жертви, руйнувала й нищила. Великий гуманіст Василь Стефаник не витримав творчого мовчання, тому заговорив...
Стефаник був свідком як цвіт нації - найкращі сини України - кладуть свої голови за незалежність, соборність, державність. Абсурдність братовбивчої війни, плюндрування цілого народу, роздертого поміж двох ворогуючих імперій, прагнення українців об'єднати свою націю - ці історичні події і стали основою новели "Марія".
Марія - не просто головна героїня однойменної новели, це символ самої України у вирі тих трагічних подій. Ареною військових дій у 1914-1916 р. була Західна Україна. Чоловіків мобілізували в цісарське військо, спустіли хати без господарів. Жорстока війна порозкидала Маріїних дітей в різні краї, жінки жертвували своїми синами задля свободи України. Усі вони - сини Марії-України. І зараз український народ продовжує виборювати волю, гинуть сини і дочки української нації, столітня боротьба триває й досі...