Зазвичай я не люблю книжки,які є додумуванням біблійного сюжету.Але натрапивши на цю книгу в бібліотеці стало цікаво як автор змалював Марію.Сама книга це більше монолог, сповідь літньої матері Ісуса. Після розпʼяття Христа вона живе самотньо, хоч автори Євангелія не залишають її саму і намагаються надати допомогу в їжі та житлі. Але вона цю допомогу приймати не хоче, оскільки взагалі відмовляється вірити в усе, що трапилось напередодні. Напевно, ця книга проба автора дати нам можливість подивитись на Діву Марію якби вона не повірила тому, що її син- справді Месія і Син Божий. І чесно, це дуже жахливо... Тому, що вона покладає на себе вину за те, що не змогла вберегти Ісуса від такої принизливої смерті, вона мучиться від того, що назавжди втратила його. Можливо свій відклик ця книга може знайти в тих людей, хто втратив найдорожче... Але крім суму, самотності і почуття провини вона нічого не залишить після себе. Я лиш надіюсь на те, що читаючи цей твір люди не приймуть це як за істину. А все ж таки сприйматимуть це лише як витвір уяви письменника. Тому чи читати такий альтернативний варіант розвитку біблійних подій уже вирішувати кожному особисто. Моя оцінка 3 з 5.