Відгук на книгу: Доця

"Початок відліку неповерення...війна...яка розділила реальність"-вираз, який став нам знайомим не з чуток, але більшість так мало знає про реальний Донбас, як усе починалося, сприймаючи його лише крізь стрічки новосних телеканалів. Це книга саме про те, як усе почалося, історія котра розвінчує міф про те, що абсолютно усі мешканці "когось кликали". Вона теж була з моїх бажанок, саме через те, що я хотіла зрозуміти людей з Донецьку від "першого обличчя". Головна героїня книги дівчина, котра провела своє дитинство у Незалежній Україні, зустріла окупацію у рідній Донецькій області та стала бойовим медиком та волонтером. Тут немає ідеалізованих ілюзій чи вигаданих героїв, що діють «за сценарієм». Є тендітна жінка з позивним «Доця», котра могла б залишитися осторонь, але обирає інше — допомагати, ризикувати. Історія розкриває не лише страшні будні війни, але й підіймає питання дружби, взаємодопомоги....одним словом написана "серцем". Варто додати, що книга має просто неймовірне оформлення- фотохроніку 2014 року, також разом з друкованим виданням йде листівка намальована аквареллю з пейзажем Донецьку 2012 року, що може стати справжньою знахідкою для колекціонерів та тих, хто цінує дрібниці. Таке оформлення допомагає відчути особисту приналежність до подій, про які читаєш. Одже, книга від якої одночасно щемить душу та викликає бажання зберегти її для наступних поколінь. Недарма у 2019 році вона стала "Книгою року" за версією ВВС.